Відмінності між версіями «Розлука»
(Створена сторінка: '''Розлука, -ки, '''''ж. ''1) Разлука. ''Як ізв’яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. ''Чуб. V. 132...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Розлука, -ки, '''''ж. ''1) Разлука. ''Як ізв’яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. ''Чуб. V. 132. 2) Разводъ. ''Мировий розлуку дає. ''Г. Барв. 508. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. '''Розлучка. '''''А од нелюба од поганого повік нема розлучки. ''Грин. III. 330. | '''Розлука, -ки, '''''ж. ''1) Разлука. ''Як ізв’яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. ''Чуб. V. 132. 2) Разводъ. ''Мировий розлуку дає. ''Г. Барв. 508. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. '''Розлучка. '''''А од нелюба од поганого повік нема розлучки. ''Грин. III. 330. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''РОЗЛУ́КА''', и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. — Я виряджала перше свого чоловіка, а тепер із своєю дитиною розлука; та ще не знаю, чи дожду [діжду], чи побачу вже (Марко Вовчок, I, 1955, 63); Тепер біль від розлуки з рідним краєм зливався з тихим смутком спогадів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 290). | ||
| + | |||
| + | 2. Тимчасове перебування далеко від кого-, чого-небудь близького, дорогого. По майже двомісячній розлуці я вчора був у Обринських (Ольга Кобилянська, III, 1956, 263); Мати хотіла, щоб цей останній вечір перед довгою розлукою її син побув з нею вдома (Олесь Донченко, III, 1956, 197); Він почував справді себе людиною, яка за кілька літ розлуки бачила Харків уперше (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 371). | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Те саме, що розлучення 2. [Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу і подалась на безвість, а що ти розлуку ніби маєш брати з нею (Леся Українка, III, 1952, 172); Перед самою війною закохався [командир батальйону], вже одружений чоловік, та так закохався, що дружина мусила дати йому розлуку (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 419). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00662044.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:116e7b3b4a32.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00698025.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6304.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|lsWeYM7YPTU}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | http://nashamama.com/simia/3487rozluka-zmicnyue-pochuttya-chi-gasit-kohannya.html | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 730. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 01:12, 4 листопада 2018
Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв’яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. Чуб. V. 132. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. Г. Барв. 508. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. Розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки. Грин. III. 330.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РОЗЛУ́КА, и, жін.
1. Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. — Я виряджала перше свого чоловіка, а тепер із своєю дитиною розлука; та ще не знаю, чи дожду [діжду], чи побачу вже (Марко Вовчок, I, 1955, 63); Тепер біль від розлуки з рідним краєм зливався з тихим смутком спогадів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 290).
2. Тимчасове перебування далеко від кого-, чого-небудь близького, дорогого. По майже двомісячній розлуці я вчора був у Обринських (Ольга Кобилянська, III, 1956, 263); Мати хотіла, щоб цей останній вечір перед довгою розлукою її син побув з нею вдома (Олесь Донченко, III, 1956, 197); Він почував справді себе людиною, яка за кілька літ розлуки бачила Харків уперше (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 371).
3. рідко. Те саме, що розлучення 2. [Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу і подалась на безвість, а що ти розлуку ніби маєш брати з нею (Леся Українка, III, 1952, 172); Перед самою війною закохався [командир батальйону], вже одружений чоловік, та так закохався, що дружина мусила дати йому розлуку (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 419).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
http://nashamama.com/simia/3487rozluka-zmicnyue-pochuttya-chi-gasit-kohannya.html
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 730.
