Відмінності між версіями «Розлад»
(Створена сторінка: '''Розлад, -ду, '''''м. ''Разладь. ''Привести в розлад. ''Котл. Категорія:Ро) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Розлад, -ду, '''''м. ''Разладь. ''Привести в розлад. ''Котл. | '''Розлад, -ду, '''''м. ''Разладь. ''Привести в розлад. ''Котл. | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''1'''. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. ''Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (''Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37''); Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 117); Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав своє коріння (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 211); | ||
| + | // Чвари, ворожнеча, розбрат. — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, .. Щоб молодечую Згоду зірвать (Іван Франко, XIII, 1954, 156).'' | ||
| + | |||
| + | '''2'''. Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. ''Уночі 30 липня 1705 р. почалось повстання стрільців і нижчих верств міського населень ня Астрахані.. Серед повсталих почався розлад (Історія СРСР, II, 1957, 16); Директорці [петлюрівці] прикладають всіх сил, щоб дезорганізувати революцію, внести в її сили розлад (Василь Еллан, II, 1958, 218); | ||
| + | // Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. Вони [Лессінг і Бєлінський] бачили, що розлад телігенцією і життям дійшов крайніх границь і далі йти не може (Іван Франко, XVI, 1955, 44).'' | ||
| + | |||
| + | '''3'''. Порушення душевної рівноваги. ''Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще.., може допомогти йому [Оленчуку] звільнитись від зв'язаного з цим становищем внутрішнього розладу, сумнівів та гризот (Олесь Гончар, II, 1959, 61); Кілька днів приглядався [батько] до доньки, вишукуючи симптомів розладу і, не знайшовши таких, викликав до себе в кабінет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 450). | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| + | '''4'''. Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів. ''Вранці він прокинувся і відразу відчув розлад в усьому організмі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 150); Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято.. сина (Ірина Вільде, III, 1968, 393); Розлади внутрішнього дихання виникають при порушенні дихальної здатності самих клітин організму (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 283). | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| + | '''5'''. Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів). ''Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 482).'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bpolyarniy-rozlad-scho-ce-take-simptomi-lkuvannya 311.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bpolyarniy-rozlad-lki-vd-suyicidu 371.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zalezhniy-rozlad-osobistost-prichini-simptomi-ta-osoblivost-lkuvannya 564.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zmshaniy-rozlad-osobistost-simptomi-vidi-ta-lkuvannya 112.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7S0j_Klxdqk}} | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | Disorder, confusion, disturbance (''англ''.); Indisponiertheit, Verhinderung (''нім''.); délabrement, dérangement (''франц''.) | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/rozlad | ||
| + | |||
| + | https://www.multitran.ru | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:11, 21 листопада 2017
Розлад, -ду, м. Разладь. Привести в розлад. Котл.
Сучасні словники
1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37); Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 117); Розлад у Сніжковій сім'ї все глибше пускав своє коріння (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 211); // Чвари, ворожнеча, розбрат. — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, .. Щоб молодечую Згоду зірвать (Іван Франко, XIII, 1954, 156).
2. Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. Уночі 30 липня 1705 р. почалось повстання стрільців і нижчих верств міського населень ня Астрахані.. Серед повсталих почався розлад (Історія СРСР, II, 1957, 16); Директорці [петлюрівці] прикладають всіх сил, щоб дезорганізувати революцію, внести в її сили розлад (Василь Еллан, II, 1958, 218); // Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. Вони [Лессінг і Бєлінський] бачили, що розлад телігенцією і життям дійшов крайніх границь і далі йти не може (Іван Франко, XVI, 1955, 44).
3. Порушення душевної рівноваги. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще.., може допомогти йому [Оленчуку] звільнитись від зв'язаного з цим становищем внутрішнього розладу, сумнівів та гризот (Олесь Гончар, II, 1959, 61); Кілька днів приглядався [батько] до доньки, вишукуючи симптомів розладу і, не знайшовши таких, викликав до себе в кабінет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 450).
4. Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів. Вранці він прокинувся і відразу відчув розлад в усьому організмі (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 150); Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято.. сина (Ірина Вільде, III, 1968, 393); Розлади внутрішнього дихання виникають при порушенні дихальної здатності самих клітин організму (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 283).
5. Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів). Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 482).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Disorder, confusion, disturbance (англ.); Indisponiertheit, Verhinderung (нім.); délabrement, dérangement (франц.)
