Відмінності між версіями «Рогожа»
(Створена сторінка: '''Рого́жа, -жі, '''''ж. ''Рогожа. Чуб. II. 118. ''Милого ложа міх да рогожа, то мені постіль гожа. ''Чу...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рого́жа, -жі, '''''ж. ''Рогожа. Чуб. II. 118. ''Милого ложа міх да рогожа, то мені постіль гожа. ''Чуб. V. 21. Ум. '''Рого́жка. ''' | '''Рого́жа, -жі, '''''ж. ''Рогожа. Чуб. II. 118. ''Милого ложа міх да рогожа, то мені постіль гожа. ''Чуб. V. 21. Ум. '''Рого́жка. ''' | ||
[[Категорія:Ро]] | [[Категорія:Ро]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''РОГО́ЖА''', і, ж. (зменшене — '''рогі́жка, рого́жка''') | ||
| + | |||
| + | 1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь; ''Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров’ячі туші. То везли до яток м’ясо на продаж'' (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 117); ''Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу'' (Тулуб, В степу.., 1964, 191); ''З кори лип виготовляють рогожі, мотузки та малярні щітки'' (Стол.-буд. справа, 1957, 9); так само зветься груба, перев. полотняна, матерія з шашковим переплетенням ниток; у сільському побуті уживалася як декоративна; символізує крайню бідність, як у чумацькій пісні: ''«Ой ви, чумаченьки, славні бурлаченьки, ви хлопці вгожі!'' ''Робіть тому чумакові (що від роду відбився) домовину з рогожі». На козаку і рогожа пригожа (приказка); Завернули його у тую рогожу Та й спустили Івана У ту яму'' (Т. Шевченко); ''Своя рогіжка красніша від чужого килима'' (приказка). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ROGOZA4587.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rogozha18.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:36, 9 листопада 2018
Рого́жа, -жі, ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Ум. Рого́жка.
Сучасні словники
РОГО́ЖА, і, ж. (зменшене — рогі́жка, рого́жка)
1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь; Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров’ячі туші. То везли до яток м’ясо на продаж (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 117); Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Тулуб, В степу.., 1964, 191); З кори лип виготовляють рогожі, мотузки та малярні щітки (Стол.-буд. справа, 1957, 9); так само зветься груба, перев. полотняна, матерія з шашковим переплетенням ниток; у сільському побуті уживалася як декоративна; символізує крайню бідність, як у чумацькій пісні: «Ой ви, чумаченьки, славні бурлаченьки, ви хлопці вгожі! Робіть тому чумакові (що від роду відбився) домовину з рогожі». На козаку і рогожа пригожа (приказка); Завернули його у тую рогожу Та й спустили Івана У ту яму (Т. Шевченко); Своя рогіжка красніша від чужого килима (приказка).
Ілюстрації
|
|
