Відмінності між версіями «Рідня»
(Створена сторінка: '''Рідня, -ні, '''''ж. ''Родня, родственники. Грин. III. 258. ''Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моє...) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показано 24 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рідня, -ні, '''''ж. ''Родня, родственники. Грин. III. 258. ''Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. ''Чуб. V. 233. ''Рідні край Божа мати, та ні в кого обкочувати. ''Ном. № 9338. | '''Рідня, -ні, '''''ж. ''Родня, родственники. Грин. III. 258. ''Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. ''Чуб. V. 233. ''Рідні край Божа мати, та ні в кого обкочувати. ''Ном. № 9338. | ||
[[Категорія:Рі]] | [[Категорія:Рі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | 1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпин а:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші — батька, дядько Мусій — племінницю.., у Тимка на засланні батько (Андрій Головко, II, 1957, 404); * У порівняннях. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 100). | ||
+ | ♦ Вступати (вступити) в рідню див. вступати 1. | ||
+ | 2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. — Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 250); — Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264); | ||
+ | // перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.., 1963, 398). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рідня 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рідня.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рідня 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|3bgjq9LPdrk}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 22:03, 23 листопада 2015
Рідня, -ні, ж. Родня, родственники. Грин. III. 258. Хочу бути вам ріднею: будь ти тещею моєю. Чуб. V. 233. Рідні край Божа мати, та ні в кого обкочувати. Ном. № 9338.
Сучасні словники
1. збірн. Чиїсь родичі близькі або далекі. [Горпин а:] Розтривожили ви мене піснями. Плачу я, що мене моя рідня цурається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); Мало не всі з присутніх когось із рідні отоді втратили: Гармаші — батька, дядько Мусій — племінницю.., у Тимка на засланні батько (Андрій Головко, II, 1957, 404); * У порівняннях. Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 100). ♦ Вступати (вступити) в рідню див. вступати 1. 2. кому, розм. Родич або родичка кому-, чому-небудь. — Та я оце зроду не буду його годувати! Що він мені?! Рідня? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 437); Безстрашний і грізний Кибальчич доводиться далекою ріднею їхній сім'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 250); — Який він там у тебе не є, але він тобі таки батько: рідня найрідніша! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264); // перен. Який має у певному відношенні подібність до когось, чогось, схожість з ким-, чим-небудь. Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.., 1963, 398).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
1. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)