Відмінності між версіями «Рівноправний»
(Створена сторінка: '''Рівноправний, -а, -е. '''Равноправный. О. 1861. VIII. 90. Категорія:Рі) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рівноправний, -а, -е. '''Равноправный. О. 1861. VIII. 90. | '''Рівноправний, -а, -е. '''Равноправный. О. 1861. VIII. 90. | ||
[[Категорія:Рі]] | [[Категорія:Рі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | |||
+ | РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. Радянський Союз — це велика сім’я вільних і рівноправних народів (Рильський, III, 1956, 15); В соціалістичному суспільстві всі трудящі є рівноправними власниками засобів виробництва (Ком. Укр., 11, 1969, 46); [Ольга:] Ми станемо рівноправними громадянами, ми, тату, станемо людьми, ти розумієш?.. Ми нарівні зо всіма працюватимемо (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 58); // Заснований на рівноправності, зумовлений рівноправністю. — Позаяк мова йде про союз із сусідами, ми не можемо не поставити перед собою питання: де гарантії, що союз наш буде справді рівноправним і справді вільним? (Гончар, II, 1959, 188); Однією з характерних рис сучасної робітничої сім’ї є рівноправне становище жінки (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 89). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Який виконує таку саму роль або має таке саме значення; рівнозначний. [Мартіан:] Слухай, сину.. Чи ж найпочесніше у світі — лавр? Шановний дуб, оливна гілка миру, свячена пальма — чи ж не рівноправні вони славутнім лаврам? (Л. Укр., III, 1952, 290); Сполучник — службова частина мови, що виступає для поєднання рівноправних членів речення і окремих речень (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 334). | ||
+ | |||
+ | 3. РІВНОПРА́ВНИЙ, ності, жін. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами. Рівноправність громадян СРСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом (Конституція СРСР, 1963, 28); Повна рівноправність, взаємне поважання незалежності й суверенітету, братерська взаємодопомога і співробітництво — характерні риси відносин між країнами соціалістичної співдружності (Програма КПРС, 1961, 18); — У нас міг би бути поділ праці домашньої і, значить, повна рівноправність (Леся Українка, III, 1952, 684). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рівноправний.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рівноправний1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рівноправний2.jpg |x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с. | ||
+ | <br /> | ||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с. | ||
+ | <br /> | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 559. | ||
+ | <br /> | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
+ | |||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy | ||
+ | |||
+ | http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh |
Поточна версія на 11:20, 24 листопада 2015
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е.
1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. Радянський Союз — це велика сім’я вільних і рівноправних народів (Рильський, III, 1956, 15); В соціалістичному суспільстві всі трудящі є рівноправними власниками засобів виробництва (Ком. Укр., 11, 1969, 46); [Ольга:] Ми станемо рівноправними громадянами, ми, тату, станемо людьми, ти розумієш?.. Ми нарівні зо всіма працюватимемо (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 58); // Заснований на рівноправності, зумовлений рівноправністю. — Позаяк мова йде про союз із сусідами, ми не можемо не поставити перед собою питання: де гарантії, що союз наш буде справді рівноправним і справді вільним? (Гончар, II, 1959, 188); Однією з характерних рис сучасної робітничої сім’ї є рівноправне становище жінки (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 89).
2. перен. Який виконує таку саму роль або має таке саме значення; рівнозначний. [Мартіан:] Слухай, сину.. Чи ж найпочесніше у світі — лавр? Шановний дуб, оливна гілка миру, свячена пальма — чи ж не рівноправні вони славутнім лаврам? (Л. Укр., III, 1952, 290); Сполучник — службова частина мови, що виступає для поєднання рівноправних членів речення і окремих речень (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 334).
3. РІВНОПРА́ВНИЙ, ності, жін. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами. Рівноправність громадян СРСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом (Конституція СРСР, 1963, 28); Повна рівноправність, взаємне поважання незалежності й суверенітету, братерська взаємодопомога і співробітництво — характерні риси відносин між країнами соціалістичної співдружності (Програма КПРС, 1961, 18); — У нас міг би бути поділ праці домашньої і, значить, повна рівноправність (Леся Українка, III, 1952, 684).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 559.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh