Відмінності між версіями «Риштувати»
(Створена сторінка: '''Риштува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. ''Гармати да ковані вози в п...) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Риштувати''', ''-ту́ю, -єш, гл.'' 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''РИШТУВАТИ''', ''ую, уєш.'' | ||
| + | |||
| + | 1. неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. ''Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 26)''. | ||
| + | |||
| + | 2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. ''А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Словник Грінченка)''; ''[Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99)''; | ||
| + | // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Тарас Шевченко, I, 1951, 284). | ||
| + | |||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 547.'' | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Риштувати''', ''-ту́ю, -єш, гл.'' 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. | ||
| + | ''Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН.'' ''242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.'' | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''РИШТУВА́ТИ''', у́ю, у́єш, недок. 1 неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. ''Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Бойко, Про 17 літ, 1958, 26). | ||
| + | '' | ||
| + | 2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. ''А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Сл. Гр.); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі, їх риштують у дорогу (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99); // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Шевч., І, 1951, 284).'' | ||
| + | |||
| + | ''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547.'' | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Риштувати: | ||
| + | # Ставити, зводити риштовання для чого небудь | ||
| + | # Готувати, збирати, споряджати куди небудь | ||
| + | # Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що небудь чимось | ||
| + | # доводити до готовости, робити придатним для вживання, використання), підготовляти, підготовлювати, підготувати, приготовляти, приготувати, наготовлювати, наготовляти, наготувати, лагодити, ладнати, лаштувати, налаштовувати, налаштувати. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштувати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Риштування.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 0889.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|BB0y3dDlywA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|8-se1bbNhik}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | # Слово "риштування" утворене від дієслова «риштувати» («забезпечувати», «споряджати», «оснащувати», «ставити риштування»), що є ''германізмом'' (від нім. rüsten) | ||
| + | # Риштувати - це дієслово з будівельної термінології | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Матеріали з Вікіпедії]=== | ||
| + | Риштува́ння, ришто́вання,ришта́к, рідко ришту́нок,діал. руштова́ння — тимчасова конструкція, що забезпечує доступ робітників до висотних частин об'єктів, для проведення будівельних, монтажних та інших робіт. Являє собою дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації тощо. Також риштуванням називають тимчасовий дощаний настил на підвищенні, поміст або тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні. | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Риштувати]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ри]] | [[Категорія:Ри]] | ||
Поточна версія на 13:23, 15 жовтня 2018
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИШТУВАТИ, ую, уєш.
1. неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 26).
2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Словник Грінченка); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі. Їх риштують у дорогу (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99); // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Тарас Шевченко, I, 1951, 284).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 547.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
РИШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1 неперех., буд. Ставити, зводити риштовання для чого-небудь. Скрізь робота кипить. Неспокійні, уперті в нас люди. Там риштують, а там Вже новий устає терикон (Бойко, Про 17 літ, 1958, 26). 2. перех., розм. Готувати, збирати, споряджати куди-небудь. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати (Сл. Гр.); [Онися:] Іване, біда. Гайдамаків не вдалося замкнути в казармі, їх риштують у дорогу (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 99); // Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що-небудь чимось. Чайки і байдаки спускали, Гарматами риштовали [риштували], З широкого гирла Дніпрового випливали (Шевч., І, 1951, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 547.
Словари и энциклопедии на Академике
Риштувати:
- Ставити, зводити риштовання для чого небудь
- Готувати, збирати, споряджати куди небудь
- Забезпечувати, оснащувати і т. ін. що небудь чимось
- доводити до готовости, робити придатним для вживання, використання), підготовляти, підготовлювати, підготувати, приготовляти, приготувати, наготовлювати, наготовляти, наготувати, лагодити, ладнати, лаштувати, налаштовувати, налаштувати.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
- Слово "риштування" утворене від дієслова «риштувати» («забезпечувати», «споряджати», «оснащувати», «ставити риштування»), що є германізмом (від нім. rüsten)
- Риштувати - це дієслово з будівельної термінології
Матеріали з Вікіпедії
Риштува́ння, ришто́вання,ришта́к, рідко ришту́нок,діал. руштова́ння — тимчасова конструкція, що забезпечує доступ робітників до висотних частин об'єктів, для проведення будівельних, монтажних та інших робіт. Являє собою дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації тощо. Також риштуванням називають тимчасовий дощаний настил на підвищенні, поміст або тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні.
