Відмінності між версіями «Бранка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бранка, -ки,''' ''ж.'' 1) Плѣнница. ''Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.'' ЗОЮР. І. 210. 2) Наб...)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Бранка, -ки,''' ''ж.'' 1) Плѣнница. ''Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.'' ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). ''Я пішов до бранки, та не здавсі.'' Шух. І. 317. ''Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.'' Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. '''Бріночка.'''
 
'''Бранка, -ки,''' ''ж.'' 1) Плѣнница. ''Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка.'' ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). ''Я пішов до бранки, та не здавсі.'' Шух. І. 317. ''Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде.'' Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. '''Бріночка.'''
  
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
БРАНКА, и, жін.
 +
 +
1. нар.-поет. Жіночий рід до бранець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71); — Чуєш, Ваня, дома я! Вже не бранка, не сірома, Вірна подруга твоя (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 43).
 +
 +
2. тільки одн., діал. Рекрутський набір. — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять (Іван Франко, VII, 1951, 302).
 +
 +
 +
бра́нка – іменник жіночого роду, істота
 +
 +
відмінок однина множина
 +
називний бра́нка бра́нки
 +
родовий бра́нки бра́нок
 +
давальний бра́нці бра́нкам
 +
знахідний бра́нку бра́нок
 +
орудний бра́нкою бра́нками
 +
місцевий на/у бра́нці на/у бра́нках
 +
кличний бра́нко бра́нки
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бранка3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|INupFetFQKQ}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
https://uktdic.appspot.com/
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
 
[[Категорія:Бр]]
 
[[Категорія:Бр]]
 +
http://sum.in.ua/

Поточна версія на 19:51, 23 січня 2014

Бранка, -ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. Бріночка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БРАНКА, и, жін.

1. нар.-поет. Жіночий рід до бранець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71); — Чуєш, Ваня, дома я! Вже не бранка, не сірома, Вірна подруга твоя (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 43).

2. тільки одн., діал. Рекрутський набір. — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять (Іван Франко, VII, 1951, 302).


бра́нка – іменник жіночого роду, істота

відмінок однина множина називний бра́нка бра́нки родовий бра́нки бра́нок давальний бра́нці бра́нкам знахідний бра́нку бра́нок орудний бра́нкою бра́нками місцевий на/у бра́нці на/у бра́нках кличний бра́нко бра́нки

Ілюстрації

Бранка.jpg Бранка1.jpg Бранка2.jpg Бранка3.jpg

Медіа

Джерела та література

https://uktdic.appspot.com/

Зовнішні посилання

:
http://sum.in.ua/