Відмінності між версіями «Ризниця»
(Створена сторінка: '''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. Категорія:Ри) |
|||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. | '''Ри́зниця, -ці, '''''ж. ''Ризница. Стор. II. 136. | ||
[[Категорія:Ри]] | [[Категорія:Ри]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця | ||
+ | |||
+ | Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим. | ||
+ | |||
+ | У православних храмах ризниці бувають двох видів: | ||
+ | |||
+ | Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги. | ||
+ | Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) . | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риз_1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риз_2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риз_3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риз_4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|HkytpMgNBqk}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | http://decerkva.org.ua/litynia.html | ||
+ | |||
+ | Найдавніші згадки про літинську церкву зустрічаються в документах 1515 р. У 1670 р. парафії надав привілеї польський король Михайло Корибут Вишневецький. Існуюча дерев`яна церква збудована у 1821 (1825) р., по другій світовій війні весь час діюча. | ||
+ | |||
+ | Церква стоїть у південно західній частині села, при дорозі, між житловою забудовою. Цікаво, що церковне подвір`я від дороги обмежує накрита металевим дашком дерев`яна огорожа - майже ексклюзив сьогодні. Будівля тризрубна, безверха, на бетонному фундаменті, опоясана внизу вузьким дашком. Бабинець і нава знаходяться в одному об`ємі, під спільним двосхилим дахом, гребінь якого вінчає сигнатурка, де висить невеликий дзвін. Посередині стін цього об`єму виділяється вертикальний брус для жорсткості конструкції будівлі. За моїми спостереженнями, при такій довжині стіни, зазвичай влаштовують мінімум два бруси. До великого вівтаря, накритого трисхилим дахом, з півночі та півдня прибудовані ризниці. З вікна північної ризниці вивели димову трубу від опалення. Бабинець від заходу має маленький присінок. Практично усі стіни вертикально шальовані дошками з лиштвами. Шалювання внизу стіни вівтаря (біля ризниці) зігнило від постійного замокання. Ще одна цікава деталь: у даного типу сакральних дерев`яних будівель стіни завершує широкий карниз. У літинській церкві замість нього зробили маленькі виступи прямокутної форми на однаковій відстані один від одного. Також зауважив, що при великій площі дахів відсутні водостічні труби. Праворуч входу на церковне подвір`я розташована дерев`яна одноярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом. Внизу захищена "фартухом", стіни, як церкви, вертикально шальовані дошками з лиштвами. На подвір`ї кидаються у вічі три цікаві деталі: напроти входу до церкви стоїть скульптурна композиція - у нижній частині зображено сцену освячення Ісуса св. Іваном Хрестителем, у верхній - сцена смерті Ісуса на Хресті. Техніка виконання - у стилі "народного примітивізму". В іншій частині подвір`я на постаменті показана Пр.Богородиця з малим Ісусом на руках, в ніші постаменту - очевидно, священник або один зі святих. Зблизька ці обличчя викликають неймовірне захоплення! Також біля церкви збереглися декілька символічних пам`ятних знаків, які традиційно забілили вапном. На найбільшому видно багато букв, зрозуміти можна деякі слова і дату "1855". На іншому (за вівтарем) чітко видно напис "МИХАІЛ МАЗУР", на сусідньому - "ТЕОДОР ПУШІЙ". | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com | ||
+ | |||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця | ||
+ | |||
+ | http://decerkva.org.ua/litynia.html | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 22:10, 7 грудня 2014
Ри́зниця, -ці, ж. Ризница. Стор. II. 136.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця
Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.
У православних храмах ризниці бувають двох видів:
Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги. Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .
Ілюстрації
Медіа
Див. також
http://decerkva.org.ua/litynia.html
Найдавніші згадки про літинську церкву зустрічаються в документах 1515 р. У 1670 р. парафії надав привілеї польський король Михайло Корибут Вишневецький. Існуюча дерев`яна церква збудована у 1821 (1825) р., по другій світовій війні весь час діюча.
Церква стоїть у південно західній частині села, при дорозі, між житловою забудовою. Цікаво, що церковне подвір`я від дороги обмежує накрита металевим дашком дерев`яна огорожа - майже ексклюзив сьогодні. Будівля тризрубна, безверха, на бетонному фундаменті, опоясана внизу вузьким дашком. Бабинець і нава знаходяться в одному об`ємі, під спільним двосхилим дахом, гребінь якого вінчає сигнатурка, де висить невеликий дзвін. Посередині стін цього об`єму виділяється вертикальний брус для жорсткості конструкції будівлі. За моїми спостереженнями, при такій довжині стіни, зазвичай влаштовують мінімум два бруси. До великого вівтаря, накритого трисхилим дахом, з півночі та півдня прибудовані ризниці. З вікна північної ризниці вивели димову трубу від опалення. Бабинець від заходу має маленький присінок. Практично усі стіни вертикально шальовані дошками з лиштвами. Шалювання внизу стіни вівтаря (біля ризниці) зігнило від постійного замокання. Ще одна цікава деталь: у даного типу сакральних дерев`яних будівель стіни завершує широкий карниз. У літинській церкві замість нього зробили маленькі виступи прямокутної форми на однаковій відстані один від одного. Також зауважив, що при великій площі дахів відсутні водостічні труби. Праворуч входу на церковне подвір`я розташована дерев`яна одноярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом. Внизу захищена "фартухом", стіни, як церкви, вертикально шальовані дошками з лиштвами. На подвір`ї кидаються у вічі три цікаві деталі: напроти входу до церкви стоїть скульптурна композиція - у нижній частині зображено сцену освячення Ісуса св. Іваном Хрестителем, у верхній - сцена смерті Ісуса на Хресті. Техніка виконання - у стилі "народного примітивізму". В іншій частині подвір`я на постаменті показана Пр.Богородиця з малим Ісусом на руках, в ніші постаменту - очевидно, священник або один зі святих. Зблизька ці обличчя викликають неймовірне захоплення! Також біля церкви збереглися декілька символічних пам`ятних знаків, які традиційно забілили вапном. На найбільшому видно багато букв, зрозуміти можна деякі слова і дату "1855". На іншому (за вівтарем) чітко видно напис "МИХАІЛ МАЗУР", на сусідньому - "ТЕОДОР ПУШІЙ".
Джерела та література
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця
http://decerkva.org.ua/litynia.html