Відмінності між версіями «Решето»

Поточна версія на 13:00, 30 листопада 2014

Решето, -та, с. 1) Рѣшето. Вода в решеті не встоїться. Ном. № 2715. Перейшов уже крізь сито й решето — всего испыталъ. Ном. № 5778. Попа в решеті возити. Лгать на исповѣди. Ном. № 138. 2) Тамбуринъ (музыкальный инструментъ). Чуб. VII. 450. Ум. Решітце.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕ́ШЕТО, а, сер.

1. Господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). Йон скоса поглядав уже на Гашіцу, на її сильні, жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, увесь гарман (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 251); На другий день нікуди з дому не виходив [Давид]. Порався по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето на продаж: у неділю ярмарок у Щербанівці (Андрій Головко, II, 1957, 83); * Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував [решетував] їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 251); * У порівняннях. Сорочка, зв'язана узлами, Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Пика [у катюги], як решето, була поковиряна віспою (Олекса Стороженко, I, 1957, 375).

♦ Голова (пам'ять), як [те] решето — дуже погана пам'ять. Тепер то я тілько довідався, що в мене пам'ять стала, як те решето (Панас Мирний, V, 1955, 346); Ловити решетом (у решето) див. ловити; Носити воду решетом, ірон. — робити що-небудь даремно, марно витрачати час. Богу на ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); Попа в решеті возити, заст. — брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію возить попа в решеті? (Марко Вовчок, VI, 1956, 270); Пройти (перейти) крізь сито й решето див. сито 2; Решетом не накрити, жарт. — дуже товсте (про обличчя). Пика така, що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); У решеті повозити кого — обдурити кого-небудь. Він самого розумного у решеті повозить та з нього ж нишком собі і поглузує (Данило Мордовець, I, 1958, 138); Чудеса (диво) в решеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось. — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав... Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату?.. — Інженерка (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 55); Як води у решеті — зовсім нема. Стільки правди, як у решеті] води (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 165).

2. Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. Підсівне решето [комбайна] очищує зерно від насіння бур'янів та інших дрібних засмічувачів (Механізація і електрифікація.., 1953, 209); При роботі на зерноочисних машинах треба для зменшення втрат насіння додержувати таких правил: 1. Залежно від засміченості вороха підбирати відповідні решета (Технічні культури, 1956, 78); Регулюючи зерноочисні машини і підбираючи решето (для пшениці розмір отворів 2,3 міліметра і більше), досягають відбору важкого за вагою і вирівняного за крупністю зерна (Хлібороб України, 1, 1968, 16).

3. рідко. Народний музичний ударний інструмент, рід бубна; тамбурин. Тільки решета гули та бряжчали серед галасу й гаму, та вискакували з шуму дуже тонкі жіночі голоси(Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); Заграла скрипка, тугий бас,.. решето, цимбали; І молоду в веселий час Дівки до шлюбу убирали... (Степан Руданський, Тв., 1959, 66).

"Словопедія"

Фразеологічний словник української мови

РЕШЕТО

бра́ти на ре́шето кого. Обмовляти кого-небудь. Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Марко Вовчок).

вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. Говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію (компанію) возить попа в решеті? (Марко Вовчок).

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам. Нічого не робити; байдикувати. (Максим:) Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов).

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон. Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура). мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський).

пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето. Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту “відьомську бабу”, котра на своєму віку перейшла крізь сито й решето (В. Речмедін).

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт. Марно витрачати час; байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр.. присл..); (Баба Денисиха:) Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак); Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало).

чудеса́ (ди́во, чу́до і т. ін.) в ре́шеті. Уживається для вираження захоплення чимсь або здивування з приводу чого-небудь. — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав… Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату? — поцікавився ніби між іншим син. — Інженерка по водних справах (В. Минко); // Щось неймовірне або хтось неймовірний. Обертається до мене не якась проява-халамидниця, не чудо в решеті, а натуральна моя рідна жінка Мартоха (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган со́нцем, зі сл. крути́ти, верті́ти і под. Дуже сильно або вправно. — Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом як циган сонцем (М. Стельмах); Для інших він працівник райвідділення, лейтенант, авторитет, а для неї просто Костя, почувається, що крутить ним це дівча як циган сонцем (О. Гончар); — Крутитиме (резидент) нами як циган сонцем: той резидент нічого не питатиме, а робитиме, що скажуть згори (М. Лазорський). як ци́ган ре́шетом. — Течія тут крутить як циган решетом,— озвався дід Коваль (С. Голованівський).

як у ре́шеті води́, ірон. Зовсім немає. Стільки правди, як у решеті води (Укр.. присл..); (Ярошенко:) Я проти вашої статті тому, що критики в ній немає. Є тільки видимість критики.. Там правди — як в решеті води (О. Левада).

«Словники України on-line»

ре́шето – іменник середнього роду

відмінок однина множина

називний ре́шето реше́та

родовий ре́шета реші́т

давальний ре́шету реше́там

знахідний ре́шето реше́та

орудний ре́шетом реше́тами

місцевий на/у ре́шеті на/у реше́тах

кличний ре́шето* реше́та*

• Але: два, три, чотири решета

Іноземні словники

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

РЕШЕТО укр. решето, болг. решето (Младенов 560), сербохорв. решето, словен. reseto, чеш. rеsеtо, слвц. rеsеtо, польск. rzeszoto, в.-луж. rеsо, род. п. ... РЕШЕТО укр. решето, болг. решето (Младенов 560), сербохорв. решето, словен. reseto, чеш. rеsеtо, слвц. rеsеtо, польск. rzeszoto, в.-луж. rеsо, род. п. ...

словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

РЕШЕТО укр. решето, болг. решето (Младенов 560), сербохорв. решето, словен. reseto, чеш. rеsеtо, слвц. rеsеtо, польск. rzeszoto, в.-луж. rеsо, род. п. rеsеcа "решето", н.-луж. rasesin ж., rasesina ж. "колючий терновник", полаб. risetu. Приемлемое в семантическом отношении сравнение с redъkъ (см. редкий, редель, редень) недостоверно, потому что следует реконструировать праслав. *rеsеtо, а не *reseto, вопреки Брюкнеру (476), Преобр. (II, 237), Желтову (ФЗ, 1876, вып. 1, 19). Иначе потребовалось бы принимать чередование гласных в первом слоге. С аналогичными трудностями сопряжено сопоставление с *resiti "вязать", откуда "сплетенное" (Потебня, ЖСт., 1891, вып. 3, 123; Младенов 560). Фонетически затруднительно сближение с лит. rezgu, regzti "связывать, плести", rekstis "мешок для сена", лтш. reksis "плетеная вещь, решето", лат. restis "канат" (Маценауэр, LF 16, 183; Махек, LF 55, 148 и сл.; Ильинский, ИОРЯС 23, 2, 181). Махек (там же) возводит s к х, а последнее – к sk, что отнюдь не обязательно. По образованию ср. с тенето. См. решетка.

українська-англійська Словник

Переклад на англійську: sieve (verb, noun )

Словари и энциклопедии на Академике

решето -а, с. 1) Господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). 2) Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. 3) рідко. Народний музичний ударний інструмент, рід бубна; тамбурин. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Синонимы: арфа, грохоток, решетце, решетцо, сито, цедилка

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Ре́шето (рос. решето́, англ. sieve, screen, separator, нім. Sieb n) – предмет хатнього начиння у вигляді дерев'яного обода (обичайки) з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (переважно зерна, борошна). Майстер з виготовлення решіт - решетар, решітник.

Походження назви

Загальнослов'янське слово «решето», можливе, походить від дієслова «рішити» (яке колись значило «в'язати»), тобто «зв'язане, сплетене». Споріднене з латиськ. «rekšis» «плетінка, решето» та лит. «règzti» «зв'язувати, плести». Також припускається походження від праслов. «*rěcha» («дірка, проріха»), з того ж кореня, що й слово «рідкий[1]».

Приказки, мовні звороти

• Як решето — дірявий.

• Голова , як решето, пам'ять як решето — дуже погана пам'ять.

• Ловити решетом, ловити у решето — байдикувати.

• Носити воду решетом — робити що-небудь даремно, марно витрачати час (іронічне).

• Попа в решеті возити — брехати під час сповіді (застаріле).

• Пройти крізь сито й решето, перейти крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності.

• Решетом не накрити — дуже товсте (про обличчя). Уживається як жартівливе.

• У решеті повозити кого — обдурити кого-небудь.

• Чудеса (диво) в решеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось.

• Як води у решеті — зовсім нема.

Материал из Википедии

Си́то — устройство для разделения сыпучих масс по величине их составляющих (зёрен, круп, песка и т. п.). Небольшие ручные сита используются в быту при приготовлении пищи или в химических и биологических лабораториях; существуют также крупные сита-автоматы, используемые в промышленности.

  В промышленности

Различают плоские (вибрационные, качающиеся) и барабанные (вращающиеся) сита. Основные области применения промышленных сит: обогащение полезных ископаемых и переработка зерна в продовольственные и кормовые продукты на мукомольных и комбикормовых заводах, крупозаводах.

  В быту

Для просеивания муки и других сыпучих продуктов используется механическое сито в виде кружки с ручкой, в которой при нажатии на рычаг в действие приводится крутящий механизм, проталкивающий просеиваемый продукт сквозь сито. Также используется разновидность сита — решето́, в котором размеры отверстия сетки более крупные. Решето представляет собой широкий обруч с натянутой с одной стороны сеткой (внешнее сходство с теннисной ракеткой).

  Барное ситечко

Стрейнер (барное ситечко) (англ. strainer — фильтр, сито) — это инструмент бармена, предназначенный для отсеивания крупных частиц, таких как лед или кусочки фруктов, при переливании коктейля из шейкера в бокал. Стрейнер состоит из металлической пластины с перфорацией и натянутой по периметру пружины. Также на пластине делают от двух до четырех дополнительных выступов, для фиксации на стакане шейкера.

  В искусстве

В романе «Двенадцать стульев» Остап Бендер выменял у Эллочки ситечко для чая на стул, где, по его мнению, могли быть спрятаны сокровища.