Відмінності між версіями «Ремінець»
(Створена сторінка: '''Ремінець, -нця, '''''м. ''1) Ум. отъ '''ремінь. '''Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣ...) |
|||
| (не показано 24 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ремінець, -нця, '''''м. ''1) Ум. отъ '''ремінь. '''Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292. | '''Ремінець, -нця, '''''м. ''1) Ум. отъ '''ремінь. '''Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292. | ||
[[Категорія:Ре]] | [[Категорія:Ре]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/reminecj РЕМІНЕ́ЦЬ,] нця, чол. | ||
| + | 1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що еліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Лесь Мартович, Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 87); Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171). | ||
| + | 2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 501. | ||
| + | |||
| + | '''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.''' | ||
| + | |||
| + | ремінець-нця́, ч. | ||
| + | 1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). | ||
| + | 2) тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:РЕМІНЕЦЬ8.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:РЕМІНЕЦЬ8_c.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:РЕМІНЕЦЬ_8M.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
| + | |||
| + | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) 1.Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | [http://Великий%20тлумачний%20словник%20сучасної%20української%20мови. 2.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.] | ||
Поточна версія на 10:22, 21 листопада 2015
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980) РЕМІНЕ́ЦЬ, нця, чол. 1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що еліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Лесь Мартович, Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 87); Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171). 2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 501.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ремінець-нця́, ч. 1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). 2) тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
1.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
