Відмінності між версіями «Рвонутися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рвону́тися, -ну́ся, -не́шся, '''''гл. ''Рвануться, порывисто броситься. ''Чорт як рвонеться, т...)
 
(Іншими мовами)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рвону́тися, -ну́ся, -не́шся, '''''гл. ''Рвануться, порывисто броситься. ''Чорт як рвонеться, тільки пил схватився. ''Рудч. Ск. II. 23.  
 
'''Рвону́тися, -ну́ся, -не́шся, '''''гл. ''Рвануться, порывисто броситься. ''Чорт як рвонеться, тільки пил схватився. ''Рудч. Ск. II. 23.  
 +
'''РВОНУТИСЯ''', нуся, нешся, док., однокр.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
1. Різко, гучно пролунати (про звуки). Рвонувся акорд і порвався (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Рвонулося розкотисте «ура-а!» І вщухло враз (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388).<br />
 +
 +
2. Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого-, чого-небудь. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Гнат Хоткевич, I, 1966, 137); Сахно рвонулася з свого ложа. Але пута міцно держали їй руки й ноги (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 93).<br />
 +
 +
3. Відокремитися, відділитися від чого-небудь; зірватися. Двері в келію неначе рвонулись і одскочили, неначе в двері бурхнула буря... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371); Її окуляри рвонулись із носа і полетіли вгору... (Остап Вишня, I, 1956, 407).<br />
 +
 +
4. Розлетітися, розірватися на частини, осколки від вибуху; вибухнути. Рвонулась міна. Хата — в повітря. І тільки піч із темним димарем осталась (Олександр Довженко, III, 1960, 390).<br />
 +
 +
5. розм. Поривчасто, різко рушити, раптово почати рух. Утік не втік, думаю, а побігти можна, а я дуже прудкий; — рвонувсь та навтікача, біжу, а тут рівчак (Олекса Стороженко, I, 1957, 110); Галопом рвонулись поміщицькі коні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 204); Над Матвіївською затокою знову злетіла ракета, і дві вісімки рвонулися зі старту (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 35); Михайло рвонувся з місця і, мало не спотикаючись, пройшов до столу приймальної комісії (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 59); <br />
 +
 +
//  Вирушити, кинутися, помчати куди-небудь. Кінь закрутився дзигою, а потім враз рвонувся вперед і стрілою полетів до нас (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 11); Вискнули собаки, підхопивши нарти, рвонулися навздогін за оленем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 41); Танки з кількох сторін рвонулися в навальну нічну атаку (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 353); Іванко хвилюється. Коли б міг, він сам би один рвонувся на кріпость і там би схопив Бенедикта (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 112);  * Образно. Чорний дим і іскри рвонулися з-під ковша (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 236).
 +
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/rvonutysja<br />
 +
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
 +
 +
==Іншими мовами==
 +
Російська - рвануться.<br />
 +
 +
Англійська - to start forward
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Рв]]
 
[[Категорія:Рв]]

Поточна версія на 23:27, 25 листопада 2017

Рвону́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, тільки пил схватився. Рудч. Ск. II. 23. РВОНУТИСЯ, нуся, нешся, док., однокр.

Сучасні словники

1. Різко, гучно пролунати (про звуки). Рвонувся акорд і порвався (Нечуй-Левицький, III, 1956, 305); Рвонулося розкотисте «ура-а!» І вщухло враз (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388).

2. Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого-, чого-небудь. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Гнат Хоткевич, I, 1966, 137); Сахно рвонулася з свого ложа. Але пута міцно держали їй руки й ноги (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 93).

3. Відокремитися, відділитися від чого-небудь; зірватися. Двері в келію неначе рвонулись і одскочили, неначе в двері бурхнула буря... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371); Її окуляри рвонулись із носа і полетіли вгору... (Остап Вишня, I, 1956, 407).

4. Розлетітися, розірватися на частини, осколки від вибуху; вибухнути. Рвонулась міна. Хата — в повітря. І тільки піч із темним димарем осталась (Олександр Довженко, III, 1960, 390).

5. розм. Поривчасто, різко рушити, раптово почати рух. Утік не втік, думаю, а побігти можна, а я дуже прудкий; — рвонувсь та навтікача, біжу, а тут рівчак (Олекса Стороженко, I, 1957, 110); Галопом рвонулись поміщицькі коні... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 204); Над Матвіївською затокою знову злетіла ракета, і дві вісімки рвонулися зі старту (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 35); Михайло рвонувся з місця і, мало не спотикаючись, пройшов до столу приймальної комісії (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 59);

// Вирушити, кинутися, помчати куди-небудь. Кінь закрутився дзигою, а потім враз рвонувся вперед і стрілою полетів до нас (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 11); Вискнули собаки, підхопивши нарти, рвонулися навздогін за оленем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 41); Танки з кількох сторін рвонулися в навальну нічну атаку (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 353); Іванко хвилюється. Коли б міг, він сам би один рвонувся на кріпость і там би схопив Бенедикта (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 112); * Образно. Чорний дим і іскри рвонулися з-під ковша (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 236).

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/rvonutysja
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

Іншими мовами

Російська - рвануться.

Англійська - to start forward