Відмінності між версіями «Рахунок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рахунок, -нку, '''''м. ''Счетъ, разсчетъ. ''В рахунку помилився. ''Котл. Ен. VI. 19. '''Під рахунком ...)
 
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рахунок, -нку, '''''м. ''Счетъ, разсчетъ. ''В рахунку помилився. ''Котл. Ен. VI. 19. '''Під рахунком бути'''. Быть считаннымъ. ''Мав.... саджавку, де були сами великі риби під рахунком. ''Гл. І. 193. '''Здавати рахунок'''. Давать отчетъ. ''Пішла.... здавати рахунок, шьо робила почерез цілий рік. ''Гн. II. 56.  
 
'''Рахунок, -нку, '''''м. ''Счетъ, разсчетъ. ''В рахунку помилився. ''Котл. Ен. VI. 19. '''Під рахунком бути'''. Быть считаннымъ. ''Мав.... саджавку, де були сами великі риби під рахунком. ''Гл. І. 193. '''Здавати рахунок'''. Давать отчетъ. ''Пішла.... здавати рахунок, шьо робила почерез цілий рік. ''Гн. II. 56.  
 
[[Категорія:Ра]]
 
[[Категорія:Ра]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
'''Великий тлумачний словник сучасної української мови'''
 +
 +
Раху́нок — 1. Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. // Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Нічийний рахунок матчу. Відкривати рахунок — у спортивній грі одержувати перше очко на свою користь.
 +
В (на) [кінцевому (останньому)] рахунку — кінець кінцем, зрештою.
 +
2. Документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін.
 +
3. Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку.
 +
4. Фінансові операції якого-небудь підприємства, якоїсь установи або окремої особи, а також облік таких операцій.
 +
 +
Активний рахунок — бухгалтерський рахунок, призначений для обліку складу й розміщення коштів підприємства, їх руху.
 +
Банківський рахунок — бухгалтерський документ, що ведеться в банку, в якому враховується рух коштів клієнта банку.
 +
Бухгалтерський рахунок — сукупність записів бухгалтерського обліку, в яких фіксується рух певного виду коштів підприємства, фірми.
 +
Особовий рахунок (бухгалтерський облік) — рахунок, що відбиває розрахунки з юридичною особою або громадянином.
 +
5. Скидати з рахунку (з рахунків) кого, що — не брати кого-, що-небудь до уваги, не рахуватися з кимось, чимось.
 +
6. рідко. Те саме, що рахування.
 +
Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. У рахунок чого: а) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу.
 +
7. розмовне. Те саме, що розрахунок.
 +
8. розмовне. Користь, вигода.
 +
9. Взаємні грошові розрахунки. // Взаємні претензії, образи і т. ін.
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 +
 +
РАХУ́НОК, чол.
 +
1. род. у. Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його (Панас Мирний, V, 1955, 423);
 +
 +
//  Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Битви між їхніми командами точаться неймовірної запеклості, рахунок тут виявляється у таких цифрах, як 25 на 18 (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 121); Нічийний рахунок матчу.
 +
 +
2. род. а. Документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін. Щодо «Знания», то я давно збирався написати Вам, щоб Ви брали собі все, що буде мені належати.. Я хотів би мати тільки рахунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 434); — Я завтра їду звідси.. Так от: щоб на завтра.. всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка, III, 1952, 538); Хазяїн харчевні поспішив випередити жандармів і швиденько тицьнув Сахно до рук рахунок (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 81); — Добре, — потирав руки прокурор, — ясно. Відкіля брали? З лівого боку. А що це значить? Крадене. Ні рахунків, ні розписок (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 239).
 +
 +
3. род. у, перев. мн. Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку. Куна .. сидів у своїй світлиці над рахунками (Іван Франко, II, 1950, 80); Дядько.. завжди коло діла: то по господарству, то біля своїх рахунків у кабінеті (Борис Грінченко, II, 1963, 10); Пізно ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 324).
 +
 +
4. род. у, перев. мн., бухг. Фінансові операції якого-небудь підприємства, якоїсь установи або окремої особи, а також облік таких операцій.
 +
 +
5. род. у, рідко. Те саме, що рахування. До деяких предметів, головно до рахунків, його зовсім не тягло. Година рахунків бувала йому найтяжчою мукою (Іван Франко, VIII, 1952, 396);
 +
 +
♦ Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. Усю силу, усю любов, усю душу свою без рахунку клала молода мати [на дитину] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 64); Брати (взяти) в рахунок кого, що — рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на когось, щось. — Візьміть у рахунок, яка зима була скажена. Горобці на льоту мерзли, падали, так куди вже телятам витримати? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112); В рахунок чого: а) (бухг.) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу. Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (Радянська Україна, 5.XI 1952, 1); Не йти в рахунок — не братися до уваги, не враховуватися. Вже три місяці, як вийшов перший том, а російська періодична преса — анічичирк, ні словом не обізвалася.. Рецензія в «Речи» — кажучи межи нами — зовсім не мудра, не йде в рахунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 389).
 +
 +
6. род. у, розм. Те саме, що розрахунок 5. Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Пиши мені, Вірунечко, з таким рахунком, щоб я дістав лист ще 27, бо вже 28 можу виїхати до Леонтовича (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скорше на психології, як на рахунку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 241).
 +
 +
7. род. у, розм. Користь, вигода. Про себе.. подумав [Славко], що нема ніякого рахунку лишатися [на обід], бо видів, що з його думок сьогодні вже жадна не сповниться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326).
 +
 +
8. род. у, перев. мн. Взаємні грошові розрахунки. Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито; о. Василь сердився, пирскав, червонів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); «Що то мені казав Турковський недавно? Якісь непорозуміння, якісь поплутані рахунки з комірниками моїх домів...» (Леся Українка, III, 1952, 511);
 +
 +
 +
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rachunok_(2).jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rachunok.jpg ‎|x200px]]
 +
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
https://www.youtube.com/watch?v=G0A_TZR5EJc
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Рахунок // Великий тлумачний словник сучасної української мови. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 457.
 +
==Зовнішні посилання==
 +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50558-rakhunok.html
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 20:51, 22 листопада 2015

Рахунок, -нку, м. Счетъ, разсчетъ. В рахунку помилився. Котл. Ен. VI. 19. Під рахунком бути. Быть считаннымъ. Мав.... саджавку, де були сами великі риби під рахунком. Гл. І. 193. Здавати рахунок. Давать отчетъ. Пішла.... здавати рахунок, шьо робила почерез цілий рік. Гн. II. 56.

Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Раху́нок — 1. Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. // Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Нічийний рахунок матчу. Відкривати рахунок — у спортивній грі одержувати перше очко на свою користь. В (на) [кінцевому (останньому)] рахунку — кінець кінцем, зрештою. 2. Документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін. 3. Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку. 4. Фінансові операції якого-небудь підприємства, якоїсь установи або окремої особи, а також облік таких операцій.

Активний рахунок — бухгалтерський рахунок, призначений для обліку складу й розміщення коштів підприємства, їх руху. Банківський рахунок — бухгалтерський документ, що ведеться в банку, в якому враховується рух коштів клієнта банку. Бухгалтерський рахунок — сукупність записів бухгалтерського обліку, в яких фіксується рух певного виду коштів підприємства, фірми. Особовий рахунок (бухгалтерський облік) — рахунок, що відбиває розрахунки з юридичною особою або громадянином. 5. Скидати з рахунку (з рахунків) кого, що — не брати кого-, що-небудь до уваги, не рахуватися з кимось, чимось. 6. рідко. Те саме, що рахування. Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. У рахунок чого: а) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу. 7. розмовне. Те саме, що розрахунок. 8. розмовне. Користь, вигода. 9. Взаємні грошові розрахунки. // Взаємні претензії, образи і т. ін.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РАХУ́НОК, чол. 1. род. у. Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок. Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його (Панас Мирний, V, 1955, 423);

// Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок. Битви між їхніми командами точаться неймовірної запеклості, рахунок тут виявляється у таких цифрах, як 25 на 18 (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 121); Нічийний рахунок матчу.

2. род. а. Документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін. Щодо «Знания», то я давно збирався написати Вам, щоб Ви брали собі все, що буде мені належати.. Я хотів би мати тільки рахунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 434); — Я завтра їду звідси.. Так от: щоб на завтра.. всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка, III, 1952, 538); Хазяїн харчевні поспішив випередити жандармів і швиденько тицьнув Сахно до рук рахунок (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 81); — Добре, — потирав руки прокурор, — ясно. Відкіля брали? З лівого боку. А що це значить? Крадене. Ні рахунків, ні розписок (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 239).

3. род. у, перев. мн. Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку. Куна .. сидів у своїй світлиці над рахунками (Іван Франко, II, 1950, 80); Дядько.. завжди коло діла: то по господарству, то біля своїх рахунків у кабінеті (Борис Грінченко, II, 1963, 10); Пізно ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 324).

4. род. у, перев. мн., бухг. Фінансові операції якого-небудь підприємства, якоїсь установи або окремої особи, а також облік таких операцій.

5. род. у, рідко. Те саме, що рахування. До деяких предметів, головно до рахунків, його зовсім не тягло. Година рахунків бувала йому найтяжчою мукою (Іван Франко, VIII, 1952, 396);

♦ Без рахунку — не рахуючи, дуже багато. Усю силу, усю любов, усю душу свою без рахунку клала молода мати [на дитину] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 64); Брати (взяти) в рахунок кого, що — рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на когось, щось. — Візьміть у рахунок, яка зима була скажена. Горобці на льоту мерзли, падали, так куди вже телятам витримати? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112); В рахунок чого: а) (бухг.) відносячи прибутки або витрати до якої-небудь статті бюджету; б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь часу. Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (Радянська Україна, 5.XI 1952, 1); Не йти в рахунок — не братися до уваги, не враховуватися. Вже три місяці, як вийшов перший том, а російська періодична преса — анічичирк, ні словом не обізвалася.. Рецензія в «Речи» — кажучи межи нами — зовсім не мудра, не йде в рахунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 389).

6. род. у, розм. Те саме, що розрахунок 5. Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Пиши мені, Вірунечко, з таким рахунком, щоб я дістав лист ще 27, бо вже 28 можу виїхати до Леонтовича (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 309); План Марусяка був дійсно шалений, побудований скорше на психології, як на рахунку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 241).

7. род. у, розм. Користь, вигода. Про себе.. подумав [Славко], що нема ніякого рахунку лишатися [на обід], бо видів, що з його думок сьогодні вже жадна не сповниться (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326).

8. род. у, перев. мн. Взаємні грошові розрахунки. Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито; о. Василь сердився, пирскав, червонів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 322); «Що то мені казав Турковський недавно? Якісь непорозуміння, якісь поплутані рахунки з комірниками моїх домів...» (Леся Українка, III, 1952, 511);


Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Rachunok (2).jpg Rachunok.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=G0A_TZR5EJc

Див. також

Джерела та література

Рахунок // Великий тлумачний словник сучасної української мови. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 457.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50558-rakhunok.html

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Рахунок&oldid=140925