Відмінності між версіями «Рай»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рай, раю, '''''м. ''1) Рай, жилище прародителей. ''Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посід...)
 
(→‎Зовнішні посилання)
 
(не показана одна проміжна версія 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рай, раю, '''''м. ''1) Рай, жилище прародителей. ''Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. ''Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. ''У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. 3) Родъ игры; также '''рай з пеклом'''. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется '''ходити в рай'''. ХС. VIІ. 433. Ум. '''Райо́к, райо́чок. '''Шевч. 630. Чуб. III. 322.  
 
'''Рай, раю, '''''м. ''1) Рай, жилище прародителей. ''Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. ''Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. ''У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. ''Ном. № 200. 3) Родъ игры; также '''рай з пеклом'''. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется '''ходити в рай'''. ХС. VIІ. 433. Ум. '''Райо́к, райо́чок. '''Шевч. 630. Чуб. III. 322.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://sum.in.ua/s/raj '''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980''') ]
 +
 +
РАЙ 1, раю, чол.
 +
1. За релігійними уявленнями — місце, де блаженствують праведники після смерті. Господи, візьми мою душу до себе в рай! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 21); Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Леся Українка, I, 1951, 174);  * У порівняннях. Сіяло сонце: в небесах Ані хмариночки; та тихо Та любо, як у раї (Тарас Шевченко, I, 1951, 312);
 +
//  За біблійною легендою — сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до так званого гріхопадіння. — Хочеш, — питаю, — я прочитаю, як бог творив світ і перших людей, як вони жили в раю, як согрішили й що їм було за те? (Панас Мирний, IV, 1955, 338); — Там [у святому письмі] сказано, що бог, виганяючи з раю наших прародичів, дав їм за одежу шкіри звірячі (Іван Франко, IV, 1950, 123).
 +
 +
2. перен. Красива, благодатна місцевість. У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим (Тарас Шевченко, II, 1963, 217); [Іван:] Глянеш кругом себе — рай та й годі! Зорі — як свічі воскові, води — немов срібло, за садами хат не видко (Степан Васильченко, III, 1960, 26); [Наташа:] А у вас тут гарно, природа прекрасна, прямо рай... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 158); В задумі вічній гори, земний чудесний рай. Спокійне синє море, вишневий небокрай (Володимир Сосюра, II, 1958, 38);
 +
//  Чудове, спокійне, щасливе життя. Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 48); Добре мені стало жити на білому світі! І на роботі ладиться,.. і дома просто-таки рай (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 4);
 +
//  Насолода, блаженство, щастя. Він нагадав Настю.. Серце його знов забагло кохання, того тихого раю, про який він так довго марив (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Рай далекого дитинства розкривався перед ними червоними маками, рожевим цвітом і волошками (Олександр Довженко, I, 1958, 314).
 +
 +
3. перен. Лагідне, ніжне звертання до близької, дорогої людини. Ти, любко моя, моє сонце, мій раю, Коли б я побачив тебе ще хоч раз! (Леся Українка, IV, 1954, 111); [Маруся (до Грицька):] Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий (Володимир Самійленко, II, 1958, 15).
 +
 +
РАЙ 2 ... Перша частина складних слів, що відповідає слову районний, напр.: райагроном, райветлікарня, райвідділ, райвійськкомат, райгазета, райконтора, райконференція, раймаг, райміліція, райнаросвіта, райпартшкола, райпромкомбінат, райсуд і т. ін.
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272162.html '''Словопедія''']
 +
 +
РАЙ - (біблійний) сад, едем; (небесний) Небо, Небеса, вічне <небесне, Боже> царство, житлище святих, Єлисейські поля; (земний) казковий край, Аркадія; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. РАЮ! д! РАДОСТЕ!
 +
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''«Словники України on-line»''']
 +
 +
Рай – іменник чоловічого роду
 +
 +
відмінок - однина;
 +
називний -   рай;
 +
родовий -        ра́ю ;
 +
давальний -     ра́ю, ра́єві ;
 +
знахідний -   рай;
 +
орудний -        ра́єм ;
 +
місцевий -      на/у ра́ї, ра́ю ;
 +
кличний              ра́ю.
 +
 +
[http://rupedia.org/fullbibl/page/ray.3212/ '''РУпедия Этимологический русскоязычный словарь''']
 +
 +
Рай (Быт.2:8 , Быт.15:3 , Иоил.2:3 , Лук.23:42 ,43, 2Кор.12:4 ) - это слово Персидского происхождения и означает сад. Так названо прекрасное жилище первого человека, описанное в ·кн. Бытия. Рай, в котором пребывали первые человеки, был для тела вещественный, как видимое блаженное жилище, а для души - духовный, как состояние благодатного общения с Богом и духовного созерцания тварей. Раем называется и то блаженное жилище небожителей и праведников, которое наследуют они после Страшного Суда Божия. см. Едем.
 +
 +
[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/r_14/raj_5.html '''Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ''']
 +
 +
РАЙ
 +
I I, род. п. рая, укр., блр. рай, др.-русск., ст.-слав. раи (Клоц., Супр., Остром.), болг. рай, сербохорв. раj, род. раjа, словен. raj, род. п. rajа – то же, sveti raj "небо", чеш. raj, слвц., польск., в.-луж., н.-луж. raj. Скорее всего, заимств. из др.-ир., ср. авест. raу- м. "богатство, счастье", др.-инд. raу-, ras м., ж. "состояние, сокровище, богатство", rayis "дар, владение", которые родственны лат. res "дело, имущество", др.-инд. rati "дает, дарует"; см. Фасмер в сб. Ostd. Volksb. 126. Ср. также морд. м. riz "счастье", которое считается заимств. из ир. (Паасонен, FUF 8, 75), а также греч. "рай" – из др.-ир. pairidaeza-. Признание родства слав. *rajь и индо-ир. слов (Младенов 556; Маценауэр, LF 16, 163 и сл.) заставляет допустить чередование o : e, которое не может быть доказано. Лит. rojus "рай", судя по ударению, заимств. из слав.; см. Брюкнер (FW 127), Гуйер (LF 47, 52) против Младенова. Кроме того, Эндзелин (М.–Э. 3, 498) сравнивает это слово с лтш. rat, raju "корчевать, очищать", лат. rarus "редкий, рыхлый" (нерешительно). Миккола (Ursl. Gr. 1, 54 и сл.), Калима ("Slavia", 17, 33 и сл., [а также в "Neuph. Мitteil.", 48, 58 и сл. – Т.]), Голуб–Копечиый (309) без всяких на то оснований сближают слав. *rajь с рой, река (аналогично край : кроить) и предполагают здесь древнее знач. "море, течение". Против последней этимологии, поддержанной Кипарским (ВЯ, 1956, No 5, 136), говорит то обстоятельство, что в русск. гидронимии не сохранилось никаких следов употребления рай в знач. "река, течение". •• [Будимир ("Зборн. Филоз. фак. у Београду", 4, 1957, стр. 9) отождествляет рай с русск. рай "отдаленный шум, гул". – Т.] II II "гул, шум, отзвук", яросл., костром., нижегор. (Даль), раять "звучать", вост.-русск. Сравнивают с цслав. раръ "звук", укр. рарiг, род. п. рарога "вид ястреба", чеш. rаrоh – то же, слвц. raroh, польск. rarog, в.-луж. rаrоh – то же, далее с лит. rojoti, rojoju "тревожно каркать", rieju, rieti "кричать, ругаться", вост.-лит. reju, rietie, лтш. reju, riet "лаять", raju, rat "бранить", raja iеt "быть в момент течки, случаться", ratet "ругать", ratе "ссора", др.-инд. rayati "лает" (но ср. лаять), др.-исл. ramr "хриплый" (*remaz), remja "реветь", romr "голос, карканье", лат. ravus "хриплый"; см. Мейе, Et. 405; Траутман, ВSW 242 и сл.; М.–Э. 3, 496, 498; Вальде–Гофм. 2, 421; Уленбек, Aind. Wb. 248; Мi. ЕW 271; Булаховский, ОЛЯ 7, 108; Маценауэр, LF 16, 168 и сл.
 +
 +
[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%80%D0%B0%D0%B9 '''Українська-англійська Словник''']
 +
 +
Рай - Paradise, heaven.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:93.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0097.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1272.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Paradise.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|1wku_n-saTs }}
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9 Рай], матеріали з Вікіпедії
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B5%D0%BC Едем], матеріали з Вікіпедії
 +
*[http://yak-vsi.com/556750-yak-viglyadaeh-rajj-v-riznih-religiyah.html Рай в різних релігіях], матеріали з сайту Поради для всіх
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 +
 
[[Категорія:Ра]]
 
[[Категорія:Ра]]

Поточна версія на 22:10, 30 листопада 2014

Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. Ум. Райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РАЙ 1, раю, чол. 1. За релігійними уявленнями — місце, де блаженствують праведники після смерті. Господи, візьми мою душу до себе в рай! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 21); Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Леся Українка, I, 1951, 174); * У порівняннях. Сіяло сонце: в небесах Ані хмариночки; та тихо Та любо, як у раї (Тарас Шевченко, I, 1951, 312); // За біблійною легендою — сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до так званого гріхопадіння. — Хочеш, — питаю, — я прочитаю, як бог творив світ і перших людей, як вони жили в раю, як согрішили й що їм було за те? (Панас Мирний, IV, 1955, 338); — Там [у святому письмі] сказано, що бог, виганяючи з раю наших прародичів, дав їм за одежу шкіри звірячі (Іван Франко, IV, 1950, 123).

2. перен. Красива, благодатна місцевість. У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим (Тарас Шевченко, II, 1963, 217); [Іван:] Глянеш кругом себе — рай та й годі! Зорі — як свічі воскові, води — немов срібло, за садами хат не видко (Степан Васильченко, III, 1960, 26); [Наташа:] А у вас тут гарно, природа прекрасна, прямо рай... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 158); В задумі вічній гори, земний чудесний рай. Спокійне синє море, вишневий небокрай (Володимир Сосюра, II, 1958, 38); // Чудове, спокійне, щасливе життя. Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 48); Добре мені стало жити на білому світі! І на роботі ладиться,.. і дома просто-таки рай (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 4); // Насолода, блаженство, щастя. Він нагадав Настю.. Серце його знов забагло кохання, того тихого раю, про який він так довго марив (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Рай далекого дитинства розкривався перед ними червоними маками, рожевим цвітом і волошками (Олександр Довженко, I, 1958, 314).

3. перен. Лагідне, ніжне звертання до близької, дорогої людини. Ти, любко моя, моє сонце, мій раю, Коли б я побачив тебе ще хоч раз! (Леся Українка, IV, 1954, 111); [Маруся (до Грицька):] Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий (Володимир Самійленко, II, 1958, 15).

РАЙ 2 ... Перша частина складних слів, що відповідає слову районний, напр.: райагроном, райветлікарня, райвідділ, райвійськкомат, райгазета, райконтора, райконференція, раймаг, райміліція, райнаросвіта, райпартшкола, райпромкомбінат, райсуд і т. ін.

Словопедія

РАЙ - (біблійний) сад, едем; (небесний) Небо, Небеса, вічне <небесне, Боже> царство, житлище святих, Єлисейські поля; (земний) казковий край, Аркадія; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. РАЮ! д! РАДОСТЕ!

«Словники України on-line»

Рай – іменник чоловічого роду

відмінок - однина; називний - рай; родовий - ра́ю ; давальний - ра́ю, ра́єві ; знахідний - рай; орудний - ра́єм ; місцевий - на/у ра́ї, ра́ю ; кличний ра́ю.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Рай (Быт.2:8 , Быт.15:3 , Иоил.2:3 , Лук.23:42 ,43, 2Кор.12:4 ) - это слово Персидского происхождения и означает сад. Так названо прекрасное жилище первого человека, описанное в ·кн. Бытия. Рай, в котором пребывали первые человеки, был для тела вещественный, как видимое блаженное жилище, а для души - духовный, как состояние благодатного общения с Богом и духовного созерцания тварей. Раем называется и то блаженное жилище небожителей и праведников, которое наследуют они после Страшного Суда Божия. см. Едем.

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

РАЙ I I, род. п. рая, укр., блр. рай, др.-русск., ст.-слав. раи (Клоц., Супр., Остром.), болг. рай, сербохорв. раj, род. раjа, словен. raj, род. п. rajа – то же, sveti raj "небо", чеш. raj, слвц., польск., в.-луж., н.-луж. raj. Скорее всего, заимств. из др.-ир., ср. авест. raу- м. "богатство, счастье", др.-инд. raу-, ras м., ж. "состояние, сокровище, богатство", rayis "дар, владение", которые родственны лат. res "дело, имущество", др.-инд. rati "дает, дарует"; см. Фасмер в сб. Ostd. Volksb. 126. Ср. также морд. м. riz "счастье", которое считается заимств. из ир. (Паасонен, FUF 8, 75), а также греч. "рай" – из др.-ир. pairidaeza-. Признание родства слав. *rajь и индо-ир. слов (Младенов 556; Маценауэр, LF 16, 163 и сл.) заставляет допустить чередование o : e, которое не может быть доказано. Лит. rojus "рай", судя по ударению, заимств. из слав.; см. Брюкнер (FW 127), Гуйер (LF 47, 52) против Младенова. Кроме того, Эндзелин (М.–Э. 3, 498) сравнивает это слово с лтш. rat, raju "корчевать, очищать", лат. rarus "редкий, рыхлый" (нерешительно). Миккола (Ursl. Gr. 1, 54 и сл.), Калима ("Slavia", 17, 33 и сл., [а также в "Neuph. Мitteil.", 48, 58 и сл. – Т.]), Голуб–Копечиый (309) без всяких на то оснований сближают слав. *rajь с рой, река (аналогично край : кроить) и предполагают здесь древнее знач. "море, течение". Против последней этимологии, поддержанной Кипарским (ВЯ, 1956, No 5, 136), говорит то обстоятельство, что в русск. гидронимии не сохранилось никаких следов употребления рай в знач. "река, течение". •• [Будимир ("Зборн. Филоз. фак. у Београду", 4, 1957, стр. 9) отождествляет рай с русск. рай "отдаленный шум, гул". – Т.] II II "гул, шум, отзвук", яросл., костром., нижегор. (Даль), раять "звучать", вост.-русск. Сравнивают с цслав. раръ "звук", укр. рарiг, род. п. рарога "вид ястреба", чеш. rаrоh – то же, слвц. raroh, польск. rarog, в.-луж. rаrоh – то же, далее с лит. rojoti, rojoju "тревожно каркать", rieju, rieti "кричать, ругаться", вост.-лит. reju, rietie, лтш. reju, riet "лаять", raju, rat "бранить", raja iеt "быть в момент течки, случаться", ratet "ругать", ratе "ссора", др.-инд. rayati "лает" (но ср. лаять), др.-исл. ramr "хриплый" (*remaz), remja "реветь", romr "голос, карканье", лат. ravus "хриплый"; см. Мейе, Et. 405; Траутман, ВSW 242 и сл.; М.–Э. 3, 496, 498; Вальде–Гофм. 2, 421; Уленбек, Aind. Wb. 248; Мi. ЕW 271; Булаховский, ОЛЯ 7, 108; Маценауэр, LF 16, 168 и сл.

Українська-англійська Словник

Рай - Paradise, heaven.

Ілюстрації

93.jpg 0097.jpg 1272.jpg Paradise.jpg

Медіа

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Рай&oldid=122645