Відмінності між версіями «Радця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Радця, -ці, '''''м. ''Совѣтникъ. ''Еге ж, панове радці, добре було б. ''О. 1861. XI. 104. Категорія:Ра) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Радця, -ці, '''''м. ''Совѣтникъ. ''Еге ж, панове радці, добре було б. ''О. 1861. XI. 104. | '''Радця, -ці, '''''м. ''Совѣтникъ. ''Еге ж, панове радці, добре було б. ''О. 1861. XI. 104. | ||
+ | [[Категорія:Ра]] | ||
+ | ==«Словарь української мови»== | ||
+ | '''''Радця, -ці, '''''м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''''Радця, -і, '''''ч., заст.Радник (у 2 знач.). Радця посольства. | ||
+ | |||
+ | '''''РА́ДЦЯ, і,''''' чол., заст. Радник (у 2 знач.). Міста, які одержували магдебурзьке право, звільнялись по ряду питань від управління і суду великокнязівських або королівських намісників — воєвод і старост. Їх компетенції переходили до магістрату — ради на чолі з війтом. Рада складалася з радців (обраних міщанами) і бурмистрів (обраних з-поміж радців) (Історія УРСР, I, 1953, 127); Радця посольства. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
+ | #Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
+ | Том 4, ст. 3. | ||
+ | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 438. | ||
+ | # Найповніший тлумачний словник сучасної української мови: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1567 с. | ||
+ | # Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:184) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:radcja2.jpeg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Radcja3.jpeg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Radcya.jpeg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Radcya1.jpeg|x200px]] | ||
+ | |} | ||
+ | <div align="right"></div> | ||
+ | |||
+ | ==Інтернет-джерела== | ||
+ | |||
+ | *http://eslovnyk.com/ | ||
+ | *http://sum.in.ua | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] |
Поточна версія на 15:46, 24 листопада 2015
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, добре було б. О. 1861. XI. 104.
Зміст
«Словарь української мови»
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Сучасні словники
Радця, -і, ч., заст.Радник (у 2 знач.). Радця посольства.
РА́ДЦЯ, і, чол., заст. Радник (у 2 знач.). Міста, які одержували магдебурзьке право, звільнялись по ряду питань від управління і суду великокнязівських або королівських намісників — воєвод і старост. Їх компетенції переходили до магістрату — ради на чолі з війтом. Рада складалася з радців (обраних міщанами) і бурмистрів (обраних з-поміж радців) (Історія УРСР, I, 1953, 127); Радця посольства.
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 3.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 438.
- Найповніший тлумачний словник сучасної української мови: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1567 с.
- Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:184)