Відмінності між версіями «Радитися»
(Створена сторінка: '''Радитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Совѣтоваться, совѣщаться. ''Сами стали радитись, що з нею ...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Радитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Совѣтоваться, совѣщаться. ''Сами стали радитись, що з нею робити. ''Кв. І. 94. | '''Радитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Совѣтоваться, совѣщаться. ''Сами стали радитись, що з нею робити. ''Кв. І. 94. | ||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | 1. з ким. Питати, просити у кого-небудь ради (у 1 знач.). Ось йому минуло дванадцять літ. Восени радиться Мотря з матір'ю: — Чи не наняти б нам Чіпку хоч за харч служити? (Панас Мирний, I, 1949, 147); Дівча плаче, потім радиться з братом — що робити (Леся Українка, III, 1952, 728); Партія вважає своїм обов'язком завжди радитися з трудящими в найважливіших питаннях внутрішньої і зовнішньої політики, виносити ці питання на всенародне обговорення (Програма КПРС, 1961, 122). | ||
| + | |||
| + | 2. Спільно обговорювати які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. От радиться громада стала — Кому б то пасічником буть? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); Бурлаки почали змовлятись, щоб утікать од Бродовського, і радились, куди тікати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 214). Дівчатка співали пісню, а хлопці йшли попереду і радились, як краще організувати роботу [по знищенню бур'янів] (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 34). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Радитися 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Радитися 0.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Радитися 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|XoEx-Skki0I}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 429. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 22:37, 23 листопада 2015
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Сучасні словники
1. з ким. Питати, просити у кого-небудь ради (у 1 знач.). Ось йому минуло дванадцять літ. Восени радиться Мотря з матір'ю: — Чи не наняти б нам Чіпку хоч за харч служити? (Панас Мирний, I, 1949, 147); Дівча плаче, потім радиться з братом — що робити (Леся Українка, III, 1952, 728); Партія вважає своїм обов'язком завжди радитися з трудящими в найважливіших питаннях внутрішньої і зовнішньої політики, виносити ці питання на всенародне обговорення (Програма КПРС, 1961, 122).
2. Спільно обговорювати які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. От радиться громада стала — Кому б то пасічником буть? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); Бурлаки почали змовлятись, щоб утікать од Бродовського, і радились, куди тікати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 214). Дівчатка співали пісню, а хлопці йшли попереду і радились, як краще організувати роботу [по знищенню бур'янів] (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 34).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 429.
