Відмінності між версіями «П’ятка»

Поточна версія на 16:59, 11 грудня 2022

== П'ЯТКА 1, и, жін.

1. Те саме, що п'ята 1. Махне [Еней] мечем — врагів десятки Лежать, повиставлявши п'ятки (Іван Котляревський, I, 1952, 259); Босоніж ішла ж [Світлана]... Нили п'ятки опухлі... Терпіла (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 128). ♦ Душа [аж] у п'ятках див. душа; Мазати (намазувати, намазати і т. ін.) п'ятки салом див. сало; Показувати (показати) п'ятки див. показувати.

2. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Панас Мирний, III, 1954, 291); [Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п'ятки до коси..! (Марко Кропивницький, I, 1958, 204); Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п'ятці має вимірювальне зусилля... стабільніше (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 340).

П'ЯТКА 2, и, жін.

1. діал. П'ятірка. П'ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (Іван Франко, I, 1955, 241); — Маємо п'ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п'ять днів (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 69); Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п'ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 140).

2. розм. Купка з п'яти снопів, складених на полі. Снопи складали в п'ятки,.. полукіпки (30 шт.), копи (60 шт.) (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 59); — Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків,.. п'ятками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 587).

Відмінності між версіями «П’ятка»

Поточна версія на 16:59, 11 грудня 2022

Навігаційне меню

Особисті інструменти

Простори назв

Варіанти

Перегляди

Дії

Пошук

Навігація

Інструменти

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''П’я́тка, -ки, '''''ж. ''1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. ''Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п’ятки. ''Св. Л. 45. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). Желех. Екатериносл. г. 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. ''Бджоли у п’ятку назілки кидають. ''Лебед. у. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Шух. І. 169. См. '''Коса. '''7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. ''Двері на п’ятці. ''8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. Шух. І. 229. 9) Часть веретена. См. '''Веретено 1. '''10) Часть '''сапіни '''(см.). Шух. І. 176.
+== П'ЯТКА 1, и, жін.
-[[Категорія:П’]]
+. Те саме, що п'ята 1. Махне [Еней] мечем — врагів десятки Лежать, повиставлявши п'ятки (Іван Котляревський, I, 1952, 259); Босоніж ішла ж [Світлана]... Нили п'ятки опухлі... Терпіла (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 128).
+♦ Душа [аж] у п'ятках див. душа; Мазати (намазувати, намазати і т. ін.) п'ятки салом див. сало; Показувати (показати) п'ятки див. показувати.
+. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Панас Мирний, III, 1954, 291); [Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п'ятки до коси..! (Марко Кропивницький, I, 1958, 204); Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п'ятці має вимірювальне зусилля... стабільніше (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 340).
+П'ЯТКА 2, и, жін.
+. діал. П'ятірка. П'ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (Іван Франко, I, 1955, 241); — Маємо п'ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п'ять днів (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 69); Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п'ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 140).
+. розм. Купка з п'яти снопів, складених на полі. Снопи складали в п'ятки,.. полукіпки (30 шт.), копи (60 шт.) (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 59); — Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків,.. п'ятками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 587).