Відмінності між версіями «Пушка»
(Створена сторінка: '''Пушка, -ки, '''''ж. ''1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. ''Пушка на цукор. ''2) = ...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пушка, -ки, '''''ж. ''1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. ''Пушка на цукор. ''2) = '''Гармата. '''3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = '''Пучка 1. '''Вх. Пч. І. 15. Желех. Ум. '''Пушечка. '''''Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. ''Кіев. у. | '''Пушка, -ки, '''''ж. ''1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. ''Пушка на цукор. ''2) = '''Гармата. '''3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = '''Пучка 1. '''Вх. Пч. І. 15. Желех. Ум. '''Пушечка. '''''Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. ''Кіев. у. | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/pushka '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''''] | ||
| + | |||
| + | ПУ́ШКА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. рідко. Те саме, що гармата. Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав (Українські народні думи.., 1955, 120); Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 46); Скорботні дні пішли в віки, Але лишилися навіки Людської витвори руки: Цар-пушка і Іван Великий (Максим Рильський, III, 1961, 227); | ||
| + | // ірон. Про рушницю. Зарядив [Уралов], прилаштував свою катеринівку [рушницю] до велосипеда і покотив на озера в степ. Зустрічні хлопці-казахи сміялися: всіх гусей твоя пушка переб'є!.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307). | ||
| + | |||
| + | ♦ Брати (взяти) на пушку — обманювати кого-небудь. Шестопал.. примусив себе посміхнутися: — На пушку береш? (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 356); — Чи не задаються дівчата? — Чи не хочуть вони просто узяти нас на пушку? (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 295); Як з пушки — неодмінно, точно. — От побачиш, коли куплю тобі нові черевики, як городській пані. — А була в собаки хата? — не добріє жінка. — В собаки хати не було, а в тебе черевики, як з пушки, будуть (Михайло Стельмах, II, 1962, 297). | ||
| + | |||
| + | 2. діал. Рушниця. Дванадцять пушкарських душ чекають на його розказ, летять на його свист, з пушками, при усєкі [різній] зброї (Гнат Хоткевич, II, 1966, 95); Звеліли [жандарми] зганяти до сільської управи лісорубів, бокорашів [плотарів], чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 9). | ||
| + | |||
| + | 3. діал. Металева банка, коробка. Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (Іван Франко, IX, 1952, 161). | ||
| + | |||
| + | 4. діал. Дрібка. — Нате вам це зілля, киньте пушку до окропу та й дайте [хворому] на ніч напитися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 46). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пушка_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пушка_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пушка_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/pushka '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''''] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 01:14, 25 листопада 2017
Пушка, -ки, ж. 1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. Пушка на цукор. 2) = Гармата. 3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = Пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Желех. Ум. Пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. Кіев. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУ́ШКА, и, жін.
1. рідко. Те саме, що гармата. Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав (Українські народні думи.., 1955, 120); Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 46); Скорботні дні пішли в віки, Але лишилися навіки Людської витвори руки: Цар-пушка і Іван Великий (Максим Рильський, III, 1961, 227); // ірон. Про рушницю. Зарядив [Уралов], прилаштував свою катеринівку [рушницю] до велосипеда і покотив на озера в степ. Зустрічні хлопці-казахи сміялися: всіх гусей твоя пушка переб'є!.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307).
♦ Брати (взяти) на пушку — обманювати кого-небудь. Шестопал.. примусив себе посміхнутися: — На пушку береш? (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 356); — Чи не задаються дівчата? — Чи не хочуть вони просто узяти нас на пушку? (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 295); Як з пушки — неодмінно, точно. — От побачиш, коли куплю тобі нові черевики, як городській пані. — А була в собаки хата? — не добріє жінка. — В собаки хати не було, а в тебе черевики, як з пушки, будуть (Михайло Стельмах, II, 1962, 297).
2. діал. Рушниця. Дванадцять пушкарських душ чекають на його розказ, летять на його свист, з пушками, при усєкі [різній] зброї (Гнат Хоткевич, II, 1966, 95); Звеліли [жандарми] зганяти до сільської управи лісорубів, бокорашів [плотарів], чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 9).
3. діал. Металева банка, коробка. Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (Іван Франко, IX, 1952, 161).
4. діал. Дрібка. — Нате вам це зілля, киньте пушку до окропу та й дайте [хворому] на ніч напитися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 46).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
