Відмінності між версіями «Проучати»
(Створена сторінка: '''Проуча́ти, -ча́ю, -єш, '''сов. в. '''проучи́ти, -чу́, -чиш, '''''гл. ''= '''Провчати, провчити. '''''Та в...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
| + | Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/prouchuvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. | ||
| + | 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). | ||
| + | 2. тільки док. Учити якийсь час. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словопедія] === | ||
| + | |||
| + | ПРОУЧАТИ | ||
| + | |||
| + | проуча́ти | ||
| + | дієслово недоконаного виду | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/проучувати УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. | ||
| + | ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. | ||
| + | 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76). | ||
| + | 2. тільки док. Учити якийсь час. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://slovari.yandex.ua/проучати/перевод/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | проучати | ||
| + | Глагол | ||
| + | 1. проучивать, проучить | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[ Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Перевод: с украинского на русский | ||
| + | проучати | ||
| + | проучати | ||
| + | = проу́чувати, проучи`ти | ||
| + | проу́чивать, проучи́ть | ||
| + | Українсько-російський словник | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_5.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| oYVZn5SqZX0}} | ||
| + | {{#ev:youtube| qYjcaZoY78o}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ) === | ||
| + | ====Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів==== | ||
| + | Більше читайте тут: [http://espreso.tv/news/2014/09/17/yak_mozhna_provchyty_narodnoho_deputata_fotofakt] | ||
| + | ===Як провчити хлопця?.=== | ||
| + | |||
| + | Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку. | ||
| + | |||
| + | Більше читайте тут: [http://pan-ta-pani.com/124106-yak-provchiti-hlopcya.html] | ||
| + | |||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:06, 7 грудня 2014
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.
Словопедія
ПРОУЧАТИ
проуча́ти дієслово недоконаного виду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
проучати Глагол 1. проучивать, проучить
[ Словари и энциклопедии на Академике]
Перевод: с украинского на русский проучати проучати = проу́чувати, проучи`ти проу́чивать, проучи́ть Українсько-російський словник
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ)
Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів
Більше читайте тут: [1]
Як провчити хлопця?.
Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.
Більше читайте тут: [2]
