Відмінності між версіями «Простір»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Пс...)
 
(Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980))
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Псал. 144. ''Душа потребує простору, жада волі. ''Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. ''Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. ''Рк. Левиц. 2) и ''м''и. Пространство.
 
'''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Псал. 144. ''Душа потребує простору, жада волі. ''Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. ''Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. ''Рк. Левиц. 2) и ''м''и. Пространство.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/Prostir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
 +
1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).
 +
 +
2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
 +
 +
♦ '''Дивитися у (в) простір''' — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
 +
 +
3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
 +
 +
//  Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).
 +
 +
4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
 +
 +
♦ '''Відкривати (відкрити) простір''' для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
[[Файл:4150126_6c278ff1.jpg|x150px]]
 +
[[Файл:Zvil99nyty9prostir.jpg|x150px]]
 +
[[Файл:Простір-2.JPG|x150px]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
 
[[Категорія:Пр]]
 
[[Категорія:Пр]]

Поточна версія на 02:19, 9 грудня 2013

Словник Грінченка

Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).

2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).

Дивитися у (в) простір — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).

3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);

// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).

4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).

Відкривати (відкрити) простір для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно

Ілюстрації

4150126 6c278ff1.jpg Zvil99nyty9prostir.jpg Простір-2.JPG