Відмінності між версіями «Промовлятися»
(Створена сторінка: '''Промовлятися, -ля́юся, -єшся, '''сов. в. '''промовитися, -влюся, -вишся, '''''гл. ''Проговаривать...) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Промовлятися, -ля́юся, -єшся, '''сов. в. '''промовитися, -влюся, -вишся, '''''гл. ''Проговариваться, проговориться. ''Старости не промовляться. ''Шевч. 287. | '''Промовлятися, -ля́юся, -єшся, '''сов. в. '''промовитися, -влюся, -вишся, '''''гл. ''Проговариваться, проговориться. ''Старости не промовляться. ''Шевч. 287. | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> | ||
| + | 1. перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що-небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. І заплакала Ярина, Як тая дитина. І крізь сльози промовляла: — Покине! покине!<br /> | ||
| + | 2. до кого—чого. Адресувати кому-, чому-небудь свої слова, звертатися до когось, чогось із якимись словами. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк<br /> | ||
| + | 3. Розповідати про що-небудь. — Браття, — говорив далі [бесідник], — я не вмію красно промовляти, але вповім вам таку ніби казку. <br /> | ||
| + | 4. Взагалі говорити (у 1 знач.). Як він томливо німував, Як пломенисто промовляв (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 15); Телефон загудів після півночі. Женя почула голос Друзя.. Промовляв він, мовби нотацію читав | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:448307_w_300.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pravilnaja-rech-1024x658.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lflwy5-0x12-1260x840-wnqo3okxdspknsppercpsxshn2ey6wu5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Паоа.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:14, 9 листопада 2021
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що-небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. І заплакала Ярина, Як тая дитина. І крізь сльози промовляла: — Покине! покине!
2. до кого—чого. Адресувати кому-, чому-небудь свої слова, звертатися до когось, чогось із якимись словами. Поки я такії речі Промовляв до того снігу, Стрілив хтось, і з високості Впав додолу темний шуляк
3. Розповідати про що-небудь. — Браття, — говорив далі [бесідник], — я не вмію красно промовляти, але вповім вам таку ніби казку.
4. Взагалі говорити (у 1 знач.). Як він томливо німував, Як пломенисто промовляв (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 15); Телефон загудів після півночі. Женя почула голос Друзя.. Промовляв він, мовби нотацію читав
Ілюстрації
|
|
|
|
