Відмінності між версіями «Болість»
(Створена сторінка: '''Болість, -ти,''' ''ж.'' 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. ''Очисть мене від всього злого: болісти і слабости...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бо]] | [[Категорія:Бо]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7). | ||
+ | |||
+ | 2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/bolistj | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 17:28, 8 листопада 2017
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Зміст
Сучасні словники
Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7).
2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319).