Відмінності між версіями «Богослов»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Богослов, -ва,''' ''м.'' 1) Богословъ. ''Богослов, та не однослов.'' Ном. 2) Воспитанникъ послѣдн...) |
(→Джерела та література) |
||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Богослов, -ва,''' ''м.'' 1) Богословъ. ''Богослов, та не однослов.'' Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175.'' Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.'' Грин. І. 230. | '''Богослов, -ва,''' ''м.'' 1) Богословъ. ''Богослов, та не однослов.'' Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175.'' Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.'' Грин. І. 230. | ||
− | [[Категорія:Бо]] | + | [[Категорія:Бо]] |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/boghoslov '''Богослов'''] | ||
+ | *'''БОГОСЛО́В''', а, чол. | ||
+ | *1. Фахівець з богослов'я. ''Незважаючи на численні легенди про чудесні події і явища, жоден богослов ніколи не зміг ні обґрунтувати, ні довести їх правильності'' (Наука і життя, 7, 1958, 41). | ||
+ | *2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії.'' — Богослови знають, що в мене не гурт-то грошей, обминають мою хату.. А мої дочки сидять, хоч і гарні'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 121). | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/boghoslov '''Богослов'я'''] | ||
+ | *'''БОГОСЛО́В’Я''', я, с. | ||
+ | *1. Сукупність церковних учень про бога й догмати релігії. Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались.. гуманітарні дисципліни і передусім богослов’я (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 504). | ||
+ | *2. заст. Назва старшого класу духовної семінарії. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img10.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:524.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Medium ioann.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|7BIMSLi87gQ}} | ||
+ | {{#ev:youtube|aLSbRv33iek}} | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 13:19, 21 листопада 2015
Богослов, -ва, м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Сучасні словники
- БОГОСЛО́В, а, чол.
- 1. Фахівець з богослов'я. Незважаючи на численні легенди про чудесні події і явища, жоден богослов ніколи не зміг ні обґрунтувати, ні довести їх правильності (Наука і життя, 7, 1958, 41).
- 2. заст. Учень старшого класу духовної семінарії. — Богослови знають, що в мене не гурт-то грошей, обминають мою хату.. А мої дочки сидять, хоч і гарні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 121).
- БОГОСЛО́В’Я, я, с.
- 1. Сукупність церковних учень про бога й догмати релігії. Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались.. гуманітарні дисципліни і передусім богослов’я (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 504).
- 2. заст. Назва старшого класу духовної семінарії.