Відмінності між версіями «Пославка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. ''МВ. (КС. 1902. X. 141). | '''По́славка, -ки, '''''ж. ''Слухъ, молва. Черк. у. ''Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. ''МВ. (КС. 1902. X. 141). | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''ПО́СЛАВКА''', и, жін., розм. | ||
+ | |||
+ | 1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22). | ||
+ | |||
+ | 2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/poslavka/ | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 14:56, 13 листопада 2017
По́славка, -ки, ж. Слухъ, молва. Черк. у. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. МВ. (КС. 1902. X. 141).
Зміст
Сучасні словники
ПО́СЛАВКА, и, жін., розм.
1. Поголоска, поголос; недобра слава. Доводите ви мені, що про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив? Не ручіться (Марко Вовчок, VI, 1956, 260); Гріх не біда, та пославка страшить! (Олександр Грибоєдов, Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 22).
2. рідко. Те саме, що приказка. Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир [володар] (Марко Вовчок, VI, 1956, 296).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 337.