Відмінності між версіями «Поверх»
(не показано 20 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Пове́рх, '''''нар. ''1) Сверхъ. ''І сліду нема, мов поверх води поплили. ''Шевч. 296. 2) Выше, надъ. ''Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. ''Ном. № 231. 3) Наверхъ. ''Кожух носить навыворот шерстю поверх. ''Стор. МПр. 169. 4) Свыше. ''Поверх сотні. ''Хотин. у. | '''Пове́рх, '''''нар. ''1) Сверхъ. ''І сліду нема, мов поверх води поплили. ''Шевч. 296. 2) Выше, надъ. ''Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. ''Ном. № 231. 3) Наверхъ. ''Кожух носить навыворот шерстю поверх. ''Стор. МПр. 169. 4) Свыше. ''Поверх сотні. ''Хотин. у. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
+ | |||
+ | 1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Іван Франко, VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); | ||
+ | // Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка, V, 1956, 403); | ||
+ | // Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка, II, 1951, 510); Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146). | ||
+ | |||
+ | 2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (Робітнича газета, 17.X 1965, 2). | ||
+ | |||
+ | 3. рідко. Те саме, що поверхня 1. Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера грало (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60). | ||
+ | |||
+ | 4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85 Словник UA]''' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ПОВЕРХ. 1. присл. Зверху чого-небудь. В білому одіта, І поверх парчею срібною покрита, Тихим сном навіки вродниця [вродливиця] заснула (Щог., Поезії, 1958, 116); Несторова закуталась у хустину, одягла при допомозі Нестора шубу поверх (Вільде, Сестри.., 1958, 577); На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом.. Поверх розмашисто навскіс червоним олівцем: «Замполіту. Здати в архів» (Логв., Давні рани, 1961, 11). | ||
+ | |||
+ | 2. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу чи місце: а) вище від яких, над якими що-небудь розміщується або відбувається якась дія. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тілько гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Мирний, IV, 1955, 312); Крижицький.. наймав збиту з дощок комірку з віконцем поверх дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 158); б) вище від яких спрямована дія. Вчителька.. глянула на дівчинку поверх окулярів (Коз., Листи.., 1967, 7); Очі його дивились кудись уперед, поверх ворога (Тют., Вир, 1964, 537). | ||
+ | |||
+ | 3. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь є, перебуває. Грицько вертався з поля з снопами, аж трьома возами. Він за одним, Христя за другим; а син.. сидів на третім поверх снопів (Мирний, І, 1949, 413); На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (Стельмах, І, 1962, 343). | ||
+ | |||
+ | 4. прийм., з род. і знах. в., рідко. Те саме, що понад 5. Вона мала поверх двадцять років і була висока (Коб., І, 1956, 375); Записав [І. Франко] понад 400 пісень та поверх 1300 коломийок (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 53). | ||
+ | |||
+ | 5. прийм., з род. в., рідко. Те саме, що понад 6. Поверх моєї праці та ще мене б'ють (Номис, 1864, № 4043); Не знаю, що змушувало лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що вони прогають поверх своїх годин (Ю. Янов., II, 1958, 116). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|2lLlEXVs3d4}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:51, 16 жовтня 2018
Поверх, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п’ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Пове́рх, нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Іван Франко, VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); // Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка, V, 1956, 403); // Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка, II, 1951, 510); Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146).
2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (Робітнича газета, 17.X 1965, 2).
3. рідко. Те саме, що поверхня 1. Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера грало (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60).
4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355).
ПОВЕРХ. 1. присл. Зверху чого-небудь. В білому одіта, І поверх парчею срібною покрита, Тихим сном навіки вродниця [вродливиця] заснула (Щог., Поезії, 1958, 116); Несторова закуталась у хустину, одягла при допомозі Нестора шубу поверх (Вільде, Сестри.., 1958, 577); На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом.. Поверх розмашисто навскіс червоним олівцем: «Замполіту. Здати в архів» (Логв., Давні рани, 1961, 11).
2. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу чи місце: а) вище від яких, над якими що-небудь розміщується або відбувається якась дія. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тілько гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Мирний, IV, 1955, 312); Крижицький.. наймав збиту з дощок комірку з віконцем поверх дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 158); б) вище від яких спрямована дія. Вчителька.. глянула на дівчинку поверх окулярів (Коз., Листи.., 1967, 7); Очі його дивились кудись уперед, поверх ворога (Тют., Вир, 1964, 537).
3. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь є, перебуває. Грицько вертався з поля з снопами, аж трьома возами. Він за одним, Христя за другим; а син.. сидів на третім поверх снопів (Мирний, І, 1949, 413); На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (Стельмах, І, 1962, 343).
4. прийм., з род. і знах. в., рідко. Те саме, що понад 5. Вона мала поверх двадцять років і була висока (Коб., І, 1956, 375); Записав [І. Франко] понад 400 пісень та поверх 1300 коломийок (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 53).
5. прийм., з род. в., рідко. Те саме, що понад 6. Поверх моєї праці та ще мене б'ють (Номис, 1864, № 4043); Не знаю, що змушувало лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що вони прогають поверх своїх годин (Ю. Янов., II, 1958, 116).
Ілюстрації