Відмінності між версіями «Поліно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене...) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. ''' | '''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. ''' | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] |
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/polino Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. | ||
+ | Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); | ||
+ | — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282); | ||
+ | * Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117); * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | </noinclude> |
Поточна версія на 22:05, 14 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. Полінце, поліночко.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Поліно, а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);
- Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117); * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).