Відмінності між версіями «Поліно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене...)
 
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. '''
 
'''Поліно, -на, '''''с. ''Полѣно. ''Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. ''Ном. № 2138. Ум. '''Полінце, поліночко. '''
[[Категорія:По]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/polino Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
[http://sum.in.ua/s/polino Поліно], а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо.
 +
Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24);
 +
— Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);
 +
* Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117);  * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
<noinclude>
 +
 
 +
</noinclude>
 +
==Див. також==
 +
<noinclude>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
</noinclude>
 +
==Джерела та література==
 +
<noinclude>
 +
 
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<noinclude>
 +
 
 +
</noinclude>

Поточна версія на 22:05, 14 листопада 2017

Словник Грінченка

Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. Полінце, поліночко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Поліно, а, сер. Ціла або розрубана вподовж частина стовбура дерева, що призначається на паливо. Біс його батька знає: у багатого повна піч, та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 24); — Мотре, вставай, моя дитино, затопи в печі, та як будеш розкладать дрова, то поклади на двох полінах переклад (Нечуй-Левицький, II, 1956, 282);

  • Образно. «Поліно маю, шкурою окрите, Дружиною назване; та поліно — Поліном!» — тут безгучно, прикро засміялась [Марія] (Леся Українка, IV, 1954, 117); * У порівняннях. Він надувся, аж червонів, ставив ноги, наче поліна, і, важно розчепіривши пальці, гугнявив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 376).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання