Відмінності між версіями «Повідець»
(Створена сторінка: '''Повіде́ць, -дця́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''повід. '''2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка ...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Повіде́ць, -дця́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''повід. '''2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32. | '''Повіде́ць, -дця́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''повід. '''2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32. | ||
− | [[Категорія:По]] | + | [[Категорія:По]] |
+ | Теж саме , що й "Поводок" Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Андрій Малишко, Звенигопа, 1959, 115). Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Купили ви йому [собаці] нашийника, купили повідець і за кілька часу ведете до мисливського клубу (Остап Вишня, II, 1956, 134). [Ходити (йти, бути)] на повідці в кого, чиєму — те саме, що [Бути (перебувати, йти і т. ін.)] на поводі (див. повід 1). — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 274); Він [Щорс] давав відсіч тим, які йшли на поводку в меншовиків (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 15). | ||
+ | Те саме, що волосінь. Петро забрів у воду, потихеньку потяг за шворку, почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (Павло Загребельний, Спека, 1961, 272). | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | * 1 | ||
+ | Повідець — іменник чоловічого роду … (Орфографічний словник української мови) | ||
+ | * 2 | ||
+ | Повідець — дця/, ч. Короткий повід … (Український тлумачний словник) | ||
+ | * 3 | ||
+ | |||
+ | Повідцевий — а, е. Прикм. до повідець. •• Повідце/ва систе/ма ряд повідків, з єднаних між собою певним чином … (Український тлумачний словник) | ||
+ | * 4 | ||
+ | Швора — (ремінь, шнур, на якому водять собак), повідець, шворка, мотузок, шнурок, швірка; ремінець (зі шкіри), смик … (Словник синонімів української мови) | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000071992.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_65377991-stock-photo-leash-dog-ready-for-a.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Povdec-nashiynik-kontroler-opis-perevagi-vdguki_714.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0000065032.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 22:14, 24 листопада 2017
Повіде́ць, -дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32. Теж саме , що й "Поводок" Боєць схилився на коні.. Рука трима спрокволу Ремінний жовтий поводок, Опущений додолу (Андрій Малишко, Звенигопа, 1959, 115). Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. Купили ви йому [собаці] нашийника, купили повідець і за кілька часу ведете до мисливського клубу (Остап Вишня, II, 1956, 134). [Ходити (йти, бути)] на повідці в кого, чиєму — те саме, що [Бути (перебувати, йти і т. ін.)] на поводі (див. повід 1). — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 274); Він [Щорс] давав відсіч тим, які йшли на поводку в меншовиків (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 15). Те саме, що волосінь. Петро забрів у воду, потихеньку потяг за шворку, почав піднімати над водою один за одним поводки з гачками (Павло Загребельний, Спека, 1961, 272).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- 1
Повідець — іменник чоловічого роду … (Орфографічний словник української мови)
- 2
Повідець — дця/, ч. Короткий повід … (Український тлумачний словник)
- 3
Повідцевий — а, е. Прикм. до повідець. •• Повідце/ва систе/ма ряд повідків, з єднаних між собою певним чином … (Український тлумачний словник)
- 4
Швора — (ремінь, шнур, на якому водять собак), повідець, шворка, мотузок, шнурок, швірка; ремінець (зі шкіри), смик … (Словник синонімів української мови)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]