Відмінності між версіями «Бій»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бій, бою,''' ''м.'' 1) Бой, битва. ''Хто не має зброї, най не йде в бої.'' Ном. № 4208. '''Боєм увійти.''...)
 
 
(не показані 11 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Бій, бою,''' ''м.'' 1) Бой, битва. ''Хто не має зброї, най не йде в бої.'' Ном. № 4208. '''Боєм увійти.''' Вооруженной силой войти. ''У Київ мусив боєм увійти.'' К. ПС. 133. 2) Битье, побои. '''Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть.''' О. 1862. V. 108. ''Жінка од бою вмерла.'' Харьк. г. 3) Убой (скота). ''Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.'' Греб. 4) Боязнь, страхъ. '''Має боя'''. Боится. Фр. Пр. 114.
 
'''Бій, бою,''' ''м.'' 1) Бой, битва. ''Хто не має зброї, най не йде в бої.'' Ном. № 4208. '''Боєм увійти.''' Вооруженной силой войти. ''У Київ мусив боєм увійти.'' К. ПС. 133. 2) Битье, побои. '''Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть.''' О. 1862. V. 108. ''Жінка од бою вмерла.'' Харьк. г. 3) Убой (скота). ''Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.'' Греб. 4) Боязнь, страхъ. '''Має боя'''. Боится. Фр. Пр. 114.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://sum.in.ua/s/bij '''Бій'''], бою, ''чол''.
 +
*Дія за значенням битися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399).
 +
*Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою!»(Леся Українка, I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Микола Бажан, I, 1946, 115).
 +
'''Смертельний (смертний) бій''' — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з тих, що б'ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 285).
 +
'''Брати з бою (з боєм''') — здобувати, переборюючи труднощі; '''Давати (дати) бій''' кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 26).
 +
*''перен.'' Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Іван Франко, XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Володимир Сосюра, II, 1958, 168);  * ''Образно''. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26).
 +
*''розм''., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Словник Грінченка).
 +
'''Бити смертельним (смертним) боєм''' — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).
 +
*Дія за значенням бити 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); «Ура-а!» Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).
 +
*''збірн.'' Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 113).
 +
*рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Євген Гребінка, I, 1957, 103).
 +
*рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/41/53393/262035.html '''Бій''']
 +
сутичка, БИТВА, (''рукопашний'') січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356083.html '''Бій''']
 +
*'''ви́грати бій'''. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що '''виграв бій''', нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).
 +
 +
*'''прийма́ти''' / '''прийня́ти бій'''. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… '''Я прийму бій'''. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).
 +
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D1%96%D0%B9 '''Бій'''], бо́ю, ч.
 +
 +
1. Дія за знач. '''би́тися''' 2; бійка. ''Після бою кулаками не махають'' (Укр.. присл.., 1955, 268); ''Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм'' (Коцюб., II, 1955, 399).
 +
 +
2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін. ''Щоб хоч трохи скоротити час, вони'' [рекрути].. ''то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої Переказували'' (Мирний, II, 1954, 118); ''Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою!"'' (Л. Укр., I, 1951, 377); ''До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів!'' (Бажан, І, 1946, 115).
 +
 +
'''Смерте́льний (сме́ртний) бій''' — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-пебудь з тих, що б’ються. ''У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо'' (Коцюб., III, 1956, 285).
 +
 +
'''◊ Бра́ти з бо́ю (з бо́єм)''' — здобувати, переборюючи труднощі; '''Дава́ти (да́ти) бій''' ''кому — рішуче виступати проти кого-небудь. ''Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма'' (Гур., Життя.''., 1954, 26).
 +
 +
3. ''перен''. Змагання, боротьба за що-небудь. ''Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли'' (Фр., XIII, 1954, 80); ''За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно'' (Сос., II, 1958, 168); * Образно. ''Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою'' (Коцюб., III, 1956, 26).
 +
 +
4. розм., ''рідко''. Завдавання ударів; покарання. ''Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть'' (Сл. Гр.).
 +
 +
'''Би́ти смерте́льним (сме́ртним) бо́єм''' — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] ''смертним боєм били дядьки'' (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).
 +
 +
5. Дія за знач. '''би́ти''' 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); ''"Ура-а!" Брязкіт посуди, бійчарок!..'' (Мирний, III, 1954, 262).
 +
 +
6. ''збірн.'' Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. ''Як в’яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій'' (Колг. енц., І, 1956, 113).
 +
 +
7. ''рідко.'' Забивання худоби. ''Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій'' (Греб., I, 1957, 103).
 +
 +
8. ''рідко.'' Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.
 +
 +
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D1%96%D0%B9 '''Бій'''], м.
 +
 +
1) Бой, битва. ''Хто не має зброї, най не йде в бої.'' Ном. № 4208. '''Боєм увійти.''' Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133.
 +
 +
2) Битье, побои. ''Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть.'' О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г.
 +
 +
3) Убой (скота). ''Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.'' Греб.
 +
 +
4) Боязнь, страхъ. '''має боя.''' Боится. Фр. Пр. 114.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бій1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бій2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бій3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бій44.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Bv8xBVdjD4o}}
 +
{{#ev:youtube|Jc2vNOrDjIY}}
 +
{{#ev:youtube|qDIkxBVMDcE}}
 +
{{#ev:youtube|dxgHw3iKHYw}}
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B9 Бій], матеріал з Вікіпедії
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%96%D0%B9 Рукопашний бій]
 +
'''Рукопа́шний бій'''  — термін, що має два значення. В широкому розумінні — бій між суперниками голіруч, лише з використанням можливостей власного тіла. Цей спосіб ведення бою існує з найдавніших часів існування людства.
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 Бій під Крутами], матеріал з Вікіпедії
 +
*[http://tvi.ua/new/2014/11/28/v_antracyti_vidbuvsya_biy_mizh_boyovykamy_desyatky_ubytykh В АНТРАЦИТІ ВІДБУВСЯ БІЙ МІЖ БОЙОВИКАМИ: ДЕСЯТКИ ВБИТИХ]
 +
*[http://buklib.net/books/37529/ Суть загальновійськового бою]
 +
*[http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=474 Основи загальновійськового бою]
 +
*[http://www.docme.ru/doc/120644/urok-2-vidi-boyu ВИДИ БОЮ]
 +
*[http://bhbogun.org.ua/articles/b%D0%86j-%E2%80%93-cze-rozmova-cholov%D0%86k%D0%86v.html Бій - це розмова чоловіків]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
  
 
[[Категорія:Бі]]
 
[[Категорія:Бі]]

Поточна версія на 21:40, 30 листопада 2014

Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. Має боя. Боится. Фр. Пр. 114.

Сучасні словники

Бій, бою, чол.

  • Дія за значенням битися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399).
  • Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою!»(Леся Українка, I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Микола Бажан, I, 1946, 115).

Смертельний (смертний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з тих, що б'ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 285). Брати з бою (з боєм) — здобувати, переборюючи труднощі; Давати (дати) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 26).

  • перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Іван Франко, XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Володимир Сосюра, II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26).
  • розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Словник Грінченка).

Бити смертельним (смертним) боєм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

  • Дія за значенням бити 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); «Ура-а!» Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).
  • збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 113).
  • рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Євген Гребінка, I, 1957, 103).
  • рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.

Бій сутичка, БИТВА, (рукопашний) січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.

Бій

  • ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).
  • прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).

Бій, бо́ю, ч.

1. Дія за знач. би́тися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Укр.. присл.., 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Коцюб., II, 1955, 399).

2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої Переказували (Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою!" (Л. Укр., I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Бажан, І, 1946, 115).

Смерте́льний (сме́ртний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-пебудь з тих, що б’ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Коцюб., III, 1956, 285).

◊ Бра́ти з бо́ю (з бо́єм) — здобувати, переборюючи труднощі; Дава́ти (да́ти) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Гур., Життя.., 1954, 26).

3. перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Сос., II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Коцюб., III, 1956, 26).

4. розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.).

Би́ти смерте́льним (сме́ртним) бо́єм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

5. Дія за знач. би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); "Ура-а!" Брязкіт посуди, бійчарок!.. (Мирний, III, 1954, 262).

6. збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в’яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колг. енц., І, 1956, 113).

7. рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Греб., I, 1957, 103).

8. рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.

Бій, м.

1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133.

2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г.

3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб.

4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.

Ілюстрації

Бій1.jpg Бій2.jpg Бій3.jpg Бій44.jpg

Медіа

Див. також

Рукопа́шний бій — термін, що має два значення. В широкому розумінні — бій між суперниками голіруч, лише з використанням можливостей власного тіла. Цей спосіб ведення бою існує з найдавніших часів існування людства.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Бій&oldid=122498