Відмінності між версіями «Побурлакувати»
(Створена сторінка: '''Побурлакува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Побыть бурлакою. Категорія:По) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 6 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побурлакува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Побыть бурлакою. | '''Побурлакува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''Побыть бурлакою. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ПОБУРЛАКУВА́ТИ''', ую, уєш, док. Бурлакувати якийсь час. | ||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 629.'' | ||
| + | ''' | ||
| + | БУРЛАКА''', и, чол. | ||
| + | 1. заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає (Словник Грінченка); Ой талане, талане!.. Чи ти в полі, чи ти в гаї.. З бурлаками гуляєш? (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); Бурлаки розказали про все своє горе, розказали, як вони втекли з села од пана, як бідували (Нечуй-Левицький, II, 1956, 206); Михайло Качан — сирота, бурлака, голий, як бубон (Іван Микитенко, II, 1957, 20). | ||
| + | 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок. Так до віку бурлакою й зоставсь наш Гриць (Марко Вовчок, I, 1955, 39); Саме це ж хворий він, а вона б покинула його. Як же він сам бурлакою зостався б? Ні зварити, ні випрати нікому (Андрій Головко, II, 1957, 110). | ||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 259.'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/poburlakuvaty | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 09:56, 24 листопада 2017
Побурлакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Побыть бурлакою.
Зміст
Сучасні словники
ПОБУРЛАКУВА́ТИ, ую, уєш, док. Бурлакувати якийсь час. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 629. БУРЛАКА, и, чол. 1. заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає (Словник Грінченка); Ой талане, талане!.. Чи ти в полі, чи ти в гаї.. З бурлаками гуляєш? (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); Бурлаки розказали про все своє горе, розказали, як вони втекли з села од пана, як бідували (Нечуй-Левицький, II, 1956, 206); Михайло Качан — сирота, бурлака, голий, як бубон (Іван Микитенко, II, 1957, 20). 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок. Так до віку бурлакою й зоставсь наш Гриць (Марко Вовчок, I, 1955, 39); Саме це ж хворий він, а вона б покинула його. Як же він сам бурлакою зостався б? Ні зварити, ні випрати нікому (Андрій Головко, II, 1957, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 259.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/poburlakuvaty
