Відмінності між версіями «Побілити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Побілити'''. См. '''Побілити. ''' Категорія:По) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Побілити'''. См. '''Побілити. ''' | '''Побілити'''. См. '''Побілити. ''' | ||
| + | |||
| + | ==сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Pobilyty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | білю, білиш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Док. до білити. Двічі побілила [Маланкаї хату знадвору і всередині (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); Побілила [Катерина] вапном стіни (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 144); Побіливши обличчя Данилові й намалювавши яскраві губи, Прудивус зачорнив йому смолою два передні зуби, і на тому справу скінчив (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 204); * Образно. Прийшла розсудлива зима І світ пістрявий побілила (Максим Рильський, II, 1946, 24); Полотно побілять молодиці (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 140); Побілила злоба темні лиця [гостей митрополита] (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 44). | ||
| + | |||
| + | 2. Закінчити, білити. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==ілюстрація== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E742666edcd87f590d23eede8ceaa58b.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61398862.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==медіа== | ||
| + | [http://multmir.net/multfilm-1276-kak-pobelit-potolok Як побілити стелю] | ||
| + | |||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
Поточна версія на 15:08, 2 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Побілити. См. Побілити.
сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
білю, білиш, док., перех.
1. Док. до білити. Двічі побілила [Маланкаї хату знадвору і всередині (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29); Побілила [Катерина] вапном стіни (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 144); Побіливши обличчя Данилові й намалювавши яскраві губи, Прудивус зачорнив йому смолою два передні зуби, і на тому справу скінчив (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 204); * Образно. Прийшла розсудлива зима І світ пістрявий побілила (Максим Рильський, II, 1946, 24); Полотно побілять молодиці (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 140); Побілила злоба темні лиця [гостей митрополита] (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 44).
2. Закінчити, білити.
ілюстрація
|
|
