Відмінності між версіями «Плюндрувати»
(Створена сторінка: '''Плюндрувати, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Пліндрувати. '''ЗОЮР. І. 128. Категорія:Пл) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Плюндрувати, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Пліндрувати. '''ЗОЮР. І. 128. | '''Плюндрувати, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Пліндрувати. '''ЗОЮР. І. 128. | ||
| + | |||
| + | Англ. - lay waste to, італ. - desolare. | ||
[[Категорія:Пл]] | [[Категорія:Пл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ПЛЮНДРУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. Ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь. Ой зронив тоді старий Святослав З уст своїх золоте слово..: — Рано, рано почали ви Половецьку землю плюндрувати (Панас Мирний, V, 1955, 270); Зараз.., коли він [ворог].. плюндрує рідний край, — Іван Петрович не може бути спокійним (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 5); | ||
| + | // Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати. В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать, культурні надбання плюндрують, всю спадщину народу викидають (Павло Тичина, III, 1957, 77); Палять [фашисти].., грабують, плюндрують красу твою [Україно] і багатства (Олександр Довженко, III, 1960, 19); Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 599. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | https://rossaprimavera.ru/static/files/424313bef7a0.jpg | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | https://youtu.be/hS2NxYIMhqE | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 00:31, 30 жовтня 2021
Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = Пліндрувати. ЗОЮР. І. 128.
Англ. - lay waste to, італ. - desolare.
Сучасні словники
ПЛЮНДРУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. Ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь. Ой зронив тоді старий Святослав З уст своїх золоте слово..: — Рано, рано почали ви Половецьку землю плюндрувати (Панас Мирний, V, 1955, 270); Зараз.., коли він [ворог].. плюндрує рідний край, — Іван Петрович не може бути спокійним (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 5); // Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати. В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать, культурні надбання плюндрують, всю спадщину народу викидають (Павло Тичина, III, 1957, 77); Палять [фашисти].., грабують, плюндрують красу твою [Україно] і багатства (Олександр Довженко, III, 1960, 19); Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 599.
Ілюстрації
