Відмінності між версіями «Плит»
(Створена сторінка: '''Плит, -та, '''''м. ''Плотъ. Мнж. 189. Категорія:Пл) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Плит, -та, '''''м. ''Плотъ. Мнж. 189. | '''Плит, -та, '''''м. ''Плотъ. Мнж. 189. | ||
[[Категорія:Пл]] | [[Категорія:Пл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); | ||
| + | // Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Не було в тім парубоцькім збентеженні грішного збурення плоті, а схвилювала хлопця лиш незборима сила дівочої краси (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350); | ||
| + | // перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Для художника явище є тією плоттю, на основі якої він тільки і може вірно розкрити дійсність (Мистецтво, 2, 1956, 16). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | http://sum.in.ua/p/6/593/1 | ||
Поточна версія на 22:57, 13 листопада 2019
Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); // Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Не було в тім парубоцькім збентеженні грішного збурення плоті, а схвилювала хлопця лиш незборима сила дівочої краси (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350); // перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Для художника явище є тією плоттю, на основі якої він тільки і може вірно розкрити дійсність (Мистецтво, 2, 1956, 16).
Ілюстрації
|
|
|
|
