Відмінності між версіями «Пішки»
(Створена сторінка: '''Пішки, '''''нар. ''= '''Піхом. '''''Було в мене троє коней, тепер хожу пішки. ''Грин. III. 200. [[Катего...) |
|||
(не показані 23 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пішки, '''''нар. ''= '''Піхом. '''''Було в мене троє коней, тепер хожу пішки. ''Грин. III. 200. | '''Пішки, '''''нар. ''= '''Піхом. '''''Було в мене троє коней, тепер хожу пішки. ''Грин. III. 200. | ||
[[Категорія:Пі]] | [[Категорія:Пі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
+ | '''ПІ́ШКИ''', присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 258); Важку п'ятдесятиденну подорож було закінчено. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 259). | ||
+ | '''Під стіл пішки ходити''' — бути дуже малим (про дитину). — Цей самий Ісаєв ще під стіл пішки ходив, коли я з Ковпаком турків та татар лупцював на Берді (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 228); — Коли була революція, я під стіл пішки ходила (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 101). | ||
+ | |||
+ | ==Село Пішки== | ||
+ | '''Пі́шки''' — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. Назва села походить від горбистої місцевості, зв'язок між жителями якої можливий тільки пішки. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unna7.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:40%; padding-top:1em;"| [[Зображення:118c5c06b07fcb4b7ea90d6cfbf28e20.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:375px-Пішки. Земська школа. Бл. 1914 р..jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|7m4koSBw2Do}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | '''[http://sum.in.ua/s/pishky#:~:text=%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%C2%AB%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8%C2%BB,(%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8). Академічний тлумачний словник]''' | ||
+ | |||
+ | '''[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8 Вікісловник - Пішки]''' | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Поточна версія на 15:06, 24 грудня 2020
Пішки, нар. = Піхом. Було в мене троє коней, тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПІ́ШКИ, присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 258); Важку п'ятдесятиденну подорож було закінчено. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 259). Під стіл пішки ходити — бути дуже малим (про дитину). — Цей самий Ісаєв ще під стіл пішки ходив, коли я з Ковпаком турків та татар лупцював на Берді (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 228); — Коли була революція, я під стіл пішки ходила (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 101).
Село Пішки
Пі́шки — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. Назва села походить від горбистої місцевості, зв'язок між жителями якої можливий тільки пішки.