Відмінності між версіями «Підібгати»
(Створена сторінка: '''Підібга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Поджать. ''Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. ''Ме...) |
|||
| (не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Підібга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Поджать. ''Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. ''Мет. 58. | '''Підібга́ти, -га́ю, -єш, '''''гл. ''Поджать. ''Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. ''Мет. 58. | ||
| − | [[Категорія: | + | ==Сучасний академічний словник.== |
| + | '''ПІДІБГАТИ і ПІДОБГАТИ''', аю, аєш, док., перех. Підгорнути, підібрати під себе або притиснути до себе (ноги, хвіст і т. ін.). Лев пішов, похнюпившись та підібгавши хвіст, немовби хто вилляв на нього бочку зимної-презимної води (Іван Франко, IV, 1950, 53); Вона ось, тут, лежить на мулькому ліжкові, скорчившись, підібгавши ноги мало не до підборіддя (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 94); Ходила [Левантина] так довго, аж поки втомилася, і сіла на ослінчику під чиїмись ворітьми, підобгавши під себе задубілі з холоду ноги (Борис Грінченко, II, 1963, 274); | ||
| + | // Міцно стулити, стиснути (губи). І вен Монтегю насупив брови й підібгав губи. Шкіра на його щелепах напнулася, як на барабані (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 180); Мартоха.. тихим кроком подалась до дверей, спустивши очі і якось особливо підобгавши губи (Леся Українка, III, 1952, 673); | ||
| + | // Загорнути край, частину чого-небудь. Старий підібгав краєчок сірої шорсткої ковдри, що була поверх жовтого простирала, і підсів до хлопця (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 169); Йому довелося, підібгавши поли пальто, підтюпцем бігти услід за Уляною (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 181); Ватя помаленьку увійшла в човен, і, підобгавши трохи сукню, показала ніжки в малесеньких черевичках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 120). | ||
| + | ''♦ Підібгати хвоста:'' а) втратити пиху, самовпевненість; знітитися. Достатньо було того гостро-болючого докору — «ніяк з вас отой сопух загряничний [закордонний] до решти не вийде!..» Проць присів, підібгавши хвальковитого хвоста, замовк і заспокоївся (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 104); б) зніяковівши, втратити запал. [Горлов (до Огнева):] Повтори. Нехай член Військової Ради почує. (Пауза). Чого хвоста підібгав? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 67). | ||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 428.'' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10c762710b97b67cd5485f1791be8e60.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:fire-salamander-54534_640.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Morshini_vokrug_rta_i_skladki_u_gub_Sposobi_izbavleniya_ot_morshin_vokrug_rta_16.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела== | ||
| + | 1.http://sum.in.ua/s/pidibghaty | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 10:30, 24 листопада 2017
Підібга́ти, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Сучасний академічний словник.
ПІДІБГАТИ і ПІДОБГАТИ, аю, аєш, док., перех. Підгорнути, підібрати під себе або притиснути до себе (ноги, хвіст і т. ін.). Лев пішов, похнюпившись та підібгавши хвіст, немовби хто вилляв на нього бочку зимної-презимної води (Іван Франко, IV, 1950, 53); Вона ось, тут, лежить на мулькому ліжкові, скорчившись, підібгавши ноги мало не до підборіддя (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 94); Ходила [Левантина] так довго, аж поки втомилася, і сіла на ослінчику під чиїмись ворітьми, підобгавши під себе задубілі з холоду ноги (Борис Грінченко, II, 1963, 274); // Міцно стулити, стиснути (губи). І вен Монтегю насупив брови й підібгав губи. Шкіра на його щелепах напнулася, як на барабані (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 180); Мартоха.. тихим кроком подалась до дверей, спустивши очі і якось особливо підобгавши губи (Леся Українка, III, 1952, 673); // Загорнути край, частину чого-небудь. Старий підібгав краєчок сірої шорсткої ковдри, що була поверх жовтого простирала, і підсів до хлопця (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 169); Йому довелося, підібгавши поли пальто, підтюпцем бігти услід за Уляною (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 181); Ватя помаленьку увійшла в човен, і, підобгавши трохи сукню, показала ніжки в малесеньких черевичках (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 120). ♦ Підібгати хвоста: а) втратити пиху, самовпевненість; знітитися. Достатньо було того гостро-болючого докору — «ніяк з вас отой сопух загряничний [закордонний] до решти не вийде!..» Проць присів, підібгавши хвальковитого хвоста, замовк і заспокоївся (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 104); б) зніяковівши, втратити запал. [Горлов (до Огнева):] Повтори. Нехай член Військової Ради почує. (Пауза). Чого хвоста підібгав? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 67). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 428.
Ілюстрації
|
|
|
