Відмінності між версіями «Півка»
(Створена сторінка: '''Півка, -ки, '''''ж. ''(= '''Пілка) '''= '''Пелена. '''''За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. ''Гол...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Півка, -ки, '''''ж. ''(= '''Пілка) '''= '''Пелена. '''''За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. ''Гол. II. 429. | '''Півка, -ки, '''''ж. ''(= '''Пілка) '''= '''Пелена. '''''За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. ''Гол. II. 429. | ||
[[Категорія:Пі]] | [[Категорія:Пі]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1)Пелена(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005) | ||
| + | |||
| + | 2) перен(книжн.)-суцільний покров,який обволікає з усіх боків(Тлумачний словарь Ожегова) | ||
| + | |||
| + | 3) заст. чотирикутне покривало з вишитим хрестом,призначена для підстилання церковного начиння | ||
| + | |||
| + | 4)в застарілому значенні-тканина якою по давніх звичаях замотували померлих(тлумачний словник Єфремова) | ||
| + | |||
| + | ''Пі́вка'' — | ||
| + | |||
| + | 1) біле покриття голови жінок у бойків у вигляді великого чотирикутного шмата полотна, один край якого вишитий вузенькою смужкою, що приходиться над лобом; | ||
| + | |||
| + | 2) див. пе́лена́. | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 452. | ||
| + | |||
| + | ''ПЕ́ЛЕ́НА = ПІ́ВКА'' | ||
| + | |||
| + | найдено в "Жайворонку. Знаках української етнокультури" | ||
| + | пе́ле́на = пі́вка — 1) нижній край одягу (сукні, спідниці і т. ін.). Вареники варила, та й пелену спалила (пісня); За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці (Я. Головацький); 2) у старовину — покривало (також образно). Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутиння (О. Стороженко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 437. | ||
| + | |||
| + | ''ПЕЛЕНА'' 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.Коментарі (0) | ||
| + | ПЕЛЕНА 2, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. заст. Покривало. Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * У порівняннях. Перший сніг і ласкаво і мило Пеленою пухнастою ліг (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 308). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Стелиться сивий туман пеленою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 210); З півночі, від наддеснянських борів, повіяв свіжий передсвітанковий вітер, розірвавши пелену хмар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 211). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Af5e7f8c077300c85289c89af719e2ab.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Пелена] | ||
| + | |||
| + | [https://uarepon.ru/vagitnost/17040-a-vi-znaete-shho-take-pelena.html А ви знаєте, що таке пелена?] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://slovopedia.org.ua/47/53407/331263.html | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 15:03, 22 листопада 2021
Півка, -ки, ж. (= Пілка) = Пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. Гол. II. 429.
Зміст
Сучасні словники
1)Пелена(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005)
2) перен(книжн.)-суцільний покров,який обволікає з усіх боків(Тлумачний словарь Ожегова)
3) заст. чотирикутне покривало з вишитим хрестом,призначена для підстилання церковного начиння
4)в застарілому значенні-тканина якою по давніх звичаях замотували померлих(тлумачний словник Єфремова)
Пі́вка —
1) біле покриття голови жінок у бойків у вигляді великого чотирикутного шмата полотна, один край якого вишитий вузенькою смужкою, що приходиться над лобом;
2) див. пе́лена́.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 452.
ПЕ́ЛЕ́НА = ПІ́ВКА
найдено в "Жайворонку. Знаках української етнокультури" пе́ле́на = пі́вка — 1) нижній край одягу (сукні, спідниці і т. ін.). Вареники варила, та й пелену спалила (пісня); За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці (Я. Головацький); 2) у старовину — покривало (також образно). Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутиння (О. Стороженко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 437.
ПЕЛЕНА 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.Коментарі (0) ПЕЛЕНА 2, и, жін.
1. заст. Покривало. Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * У порівняннях. Перший сніг і ласкаво і мило Пеленою пухнастою ліг (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 308).
2. перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Стелиться сивий туман пеленою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 210); З півночі, від наддеснянських борів, повіяв свіжий передсвітанковий вітер, розірвавши пелену хмар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 211).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113.
Зовнішні посилання
http://slovopedia.org.ua/47/53407/331263.html
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0
