Відмінності між версіями «Битися»

Поточна версія на 20:18, 26 листопада 2017

Словник Грінченка

Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Н. п. Байте, поки б'ється. Шевч.

2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Мет. 50. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Н. п. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4.

3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82.

4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Бється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. Стор.

5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. Мет. 19.

6) О кобылѣ: имѣть случку. Угор.

7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ.

8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ.

9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272

Сучасні словники

 Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БИТИСЯ, б'юся, б'єшся; наказ. сп. бийся; недок. 1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); В шибку билась здорова муха (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Він бився головою об стіл (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 143); * Образно. Тонкий виразний крик дочки зливався з охриплим лементом матері, розходився по хаті, бився об стіни, слався по долівці... (Панас Мирний, III, 1954, 19);

// Хлюпатися, плескати. Високі білі гребені бились об дошки, підскакували вгору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 234); Шелестіли і бились під кручею хвилі (Леонід Первомайський, II, 1948, 85).

2. Удаватися до бійки, бити кого-небудь. Як сп'янчиться [коваль], то.. зараз битись! (Марко Вовчок, I, 1955, 34); Стоїть [хлопець].. та думає своїм дитячим розумом: — Чого він [батько] б'ється, проклятий? Що я йому зробив? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439);

// Бити один одного. — Паробоцтво [парубоцтво], ходіте биться! Чи бороться..! (Тарас Шевченко, II, 1953, 80); І почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться.., аж пір'я з них летить (Леся Українка, III, 1952, 480); // Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). Бичок, наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний, IV, 1955, 11). ♦ Ще (й) чорти навкулачки не билися (не б'ються) — дуже рано. Йонька прокинувся, ще й чорти навкулачки не билися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 223); — 1 чого тебе так рано марудить і колотить? Ще чорти навкулачки не билися! (Михайло Стельмах, I, 1962, 99).

3. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось. За городом Келебердою Овраменко з туркою б'ється (Українські народні думи.., 1955, 19); Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 333); — Закріпи перемогу! — ми чули в бою, Коли бились за землю священну свою (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 13).

4. Над чим і без додатка, перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль, добиваючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. Усюди старається [Настя], б'ється, достає.., чого мужикові хотілось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24); Хотілось, щоб переклади вийшли найкращими, і я бився над трудними місцями, часом надаремне (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 386); Хлопці все ще билися в садку над ракетопланом (Олесь Гончар, II, 1954, 54);

// з чим. Намагатися подолати, переборотії що-небудь, не піддаватися чомусь. — Бився, бився з нуждою, кинув кожухи, почав чоботи шить (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60);

// Жити в злиднях, сяк-так перебиватися. — Бач, доню, — було мати каже, — яка наша доля! Цілий вік б'ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповняємо, не себе, чужих людей зодягаємо (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 232); Хоч як він б'ється на своїх чотирьох десятинках, хоч як переривається, а в справжні господарі ніяк не може вискочити (Михайло Стельмах, I, 1962, 567). ♦ Битися як горлиця (як пташка) — гірко тужити, побиватися. Ой п'є Овраменко, ой п'є молоденький.. Його мати та старенькая Як горлиця б'ється (Українські народні думи.., 1955, 18); Битися як риба об лід — жити в нужді, переборюючи злидні, нестатки. — Як живеш недоїдаючи щодня та б'єшся як риба об лід, заробляючи, то не будеш веселий (Борис Грінченко, I, 1963, 351); Нас семеро було в батька Микити, і бився він з нами як риба об лід (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 45).

5. Розбиватися на шматки. Нехай горшки б'ються — на гончарову голову (Номис, 1864, № 3140).

6. З силою вириватися назовні, бити струменем (про рідину, повітря і т. ін.). бурхливо витікати, Б'ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 122); Тут бились водограї поруч димних домен (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 47).

7. Сильно трястися, кидатися, метатися. Що вже плакала та билась сердешна Оксана, так і міри нема! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 461); Ридала, билася [генеральша]... нечистую Огненную сльозу лила (Тарас Шевченко, II, 1953, 223); Панна Анеля в істериці б'ється, читаючи лист (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267); В передній тачанці везуть Килигея. Він з самого вечора б'ється в жару, сорочку подер на собі, хрипить (Олесь Гончар, II, 1959, 86); * Образно. В той час, коли перемога соціалізму відкрила перед трудящими СРСР перспективи нових величних перемог, капіталістичний світ бився в тенетах нерозв'язних протиріч (Жовтень, 4, 1956, 60);

// Пручатися. Дівчатко голосно плакало і билося в дужих руках (Олесь Донченко, III, 1956, 16);

// Ворушитися (про дитину в утробі матері). Вона була вже матір'ю, чула, що щось коїться з нею, щось б'ється під її серцем... (Панас Мирний, I, 1954, 63); — Ще не б'ється? — усміхнулася Юля, вказуючи очима на Орисин живіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 456);

// Тріпотіти крилами (про птахів). Побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері.. зграєю в'ються, б'ються, кружляють над його узголов'ячком (Марко Вовчок, I, 1955, 297); — Щоб у ній [симфонії] жита шуміли в росах, Жайворонок бився в вишині (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 13); * Образно. Схвильовані почуття, наче окрилені, билися в душі (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 129).

8. Ритмічно рухатися, пульсувати. Немає з ким полюбитись, Серцем поділитись... Серце моє!.. Тяжко тобі битись Одинокому (Тарас Шевченко, I, 1951, 237); Поки б'ється в жилах кров, із небуттям у вічнім герці, нас все вперед веде любов! (Володимир Сосюра, II, 1958, 156); Ничипір намацав пульс. Ледь-ледь билася під пальцями маленька жилка (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 557); * Образно. З кожним кроком почувалось, як б'ється потужний пульс майбутньої будови (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 189).

 Фразеологічний словник української мови

Би́тися (би́ти (се́бе)) об по́ли (рука́ми). Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін. Як вони розгуляються, .. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б’ються, а завтра нічого робити, самі зап’ють весілля (Г. Квітка-Основ’яненко); (Христя (до Олени):) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький); Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — От лихо, от лихо! (М. Лазорський).

Би́тися голово́ю об сті́ни. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. — Коли ж він (Василько) до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах). би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).

Би́тися з нуждо́ю. Переборювати нестатки, злидні. Ану лиш гляньмо в село зо мною; З нуждою люди б’ються страшною (П. Грабовський).

Би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде); Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу, як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Панас Мирний). би́тися у закла́д. — Дайте (мамо) мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок). поби́тися на взакла́д. Раз побився Максим на взаклад, що вип’є кварту (горілки) й не буде п’яний. Заклад на п’ять карбованців (Панас Мирний). 2. Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Я б’юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук).

Би́тися як го́рлиця. Дуже тужити, побиватися, переживати через кого-, що-небудь. Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький .. Його мати та старенька Як горлиця б’ється (Укр.. думи..).

Би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін. — Жайсак б’ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб).

Би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко); // Переборювати нестатки. Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець). би́тися як риби́на в не́воді. Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б’ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко).

Би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати (Василеві) (П. Інгульський). 2. Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Романчук .. кидається на всі боки та б’ється як риба об лід (Леся Українка); — Ми тут б’ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася відає фермами, .. б’ється як риба об лід (В. Земляк).

Переста́ло би́тися се́рце чиє, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь помер. Перестало битися чуле серце Віщого Бояна (М. Лисенка), що за свого віку так голосно відкликалося на все добре й лихе в своєму рідному краї! (Панас Мирний). 2. Хто-небудь завмер, заціпенів від страху, переляку. Мов вритий, став опришок… серце перестало битися… “Що се? … Хто се?..” (Г. Хоткевич).

Хоч ло́бом (голово́ю) би́йся в (об) що. Уживається на означення скрутного, безвихідного становища, відчаю, досади і т. ін. Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (М. Номис); Зараз дуже важливо не панікувати. Усвідомити, що це неминуче, хоч бийся головою об цегляний ріг бібліотеки (В. Дрозд); — Гарну картину вам намалював? Таку, яку на своїй шкурі ношу. І хоч бийся головою в камінні мури, інакшої картини нема в селі для того, хто не має доброго клаптя землі і худоби (М. Стельмах).

Ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах). ще чорти́ навкула́чки б’ю́ться. — Ще темно, ні світ ні зоря, ще чорти навкулачки б’ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа). ще й чорти́ накула́чки не б’ю́ться. Ще й чорти накулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка). ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах).

Ілюстрації

Див. також

Бійка

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)