Відмінності між версіями «Писання»
(Створена сторінка: '''Писа́ння, -ня, '''''с. ''1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. ''Писання Котляревського. ''3) Укра...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Писа́ння, -ня, '''''с. ''1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. ''Писання Котляревського. ''3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277. | '''Писа́ння, -ня, '''''с. ''1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. ''Писання Котляревського. ''3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277. | ||
| + | ПИСА́ННЯ, я, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія за значенням писати. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Борис Грінченко, I, 1963, 410); Людина, поклавши блокнот на лутку, уся поринула в писання (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); Процес писання писанок для неї.. є своєрідним церемоніалом, до якого вона ставиться дуже поважно (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55); | ||
| + | // Текст, написаний від руки. Я вперто посилав поштою свої писання до деяких львівських соціалістичних редакцій — але мені просто не відповідали й не повертали рукописів (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 91); Щось давно мене забула Та, кого люблю: Ні писання, ні привіту На любов мою! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 288). | ||
[[Категорія:Пи]] | [[Категорія:Пи]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Красне писання, заст. — навчальний предмет у початковій школі, мета якого — виробити в учнів чіткий, гарний почерк. Він [учитель] не спитав ні Анни ні Марії, чому в суботу не були на годині красного писання, і се здивувало всіх дуже (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 106). | ||
| + | |||
| + | 2. Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або писаний лист. Він зібрав писання всіх давнішніх, нових й найновіших філософів і все, що тільки стосувалось до його науки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376); Коли ще раз повернутись до мови писань Сковороди, то ми побачимо, що й тут від тієї мішанини мовної XVIII століття не раз його врятовувала.. саме практика — жива, надійна, непомильна (Павло Тичина, III, 1957, 107); | ||
| + | // перев. із сл. святий. Твір церковного змісту. На човні, перегнувшись, уважно читав святе писання старий Никодим (Михайло Стельмах, II, 1962, 170). | ||
| + | |||
| + | 3. зневажл. Те саме, що писанина 2. Новітнім буржуазним і буржуазно-націоналістичним «концепціям» історії боротьби українського народу за Радянську владу властиві всі головні риси фальсифікаторських писань з історії Жовтня (Комуніст України, 12, 1967, 86); Галасливі писання футуристів, їхні ревфутпоеми не зачепили людських сердець (Літературна газета, 29.VII 1958, 3). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bible book.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Biblija-129419-(265x199).jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Святе-Письмо-1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Біблія1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 360. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 22:16, 25 листопада 2018
Писа́ння, -ня, с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277. ПИСА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням писати. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Борис Грінченко, I, 1963, 410); Людина, поклавши блокнот на лутку, уся поринула в писання (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); Процес писання писанок для неї.. є своєрідним церемоніалом, до якого вона ставиться дуже поважно (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55); // Текст, написаний від руки. Я вперто посилав поштою свої писання до деяких львівських соціалістичних редакцій — але мені просто не відповідали й не повертали рукописів (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 91); Щось давно мене забула Та, кого люблю: Ні писання, ні привіту На любов мою! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 288).
Зміст
Сучасні словники
Красне писання, заст. — навчальний предмет у початковій школі, мета якого — виробити в учнів чіткий, гарний почерк. Він [учитель] не спитав ні Анни ні Марії, чому в суботу не були на годині красного писання, і се здивувало всіх дуже (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 106).
2. Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або писаний лист. Він зібрав писання всіх давнішніх, нових й найновіших філософів і все, що тільки стосувалось до його науки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376); Коли ще раз повернутись до мови писань Сковороди, то ми побачимо, що й тут від тієї мішанини мовної XVIII століття не раз його врятовувала.. саме практика — жива, надійна, непомильна (Павло Тичина, III, 1957, 107); // перев. із сл. святий. Твір церковного змісту. На човні, перегнувшись, уважно читав святе писання старий Никодим (Михайло Стельмах, II, 1962, 170).
3. зневажл. Те саме, що писанина 2. Новітнім буржуазним і буржуазно-націоналістичним «концепціям» історії боротьби українського народу за Радянську владу властиві всі головні риси фальсифікаторських писань з історії Жовтня (Комуніст України, 12, 1967, 86); Галасливі писання футуристів, їхні ревфутпоеми не зачепили людських сердець (Літературна газета, 29.VII 1958, 3).
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
.jpeg)
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 360.
