Відмінності між версіями «Гіллячка»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Гіллячка | + | '''Гіллячка''' - іменник, жіночого роду, неістота |
[[Категорія:Гі]] | [[Категорія:Гі]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ГІЛЛЯЧКА''', и, ж. Зменш.-пестл. до гілляка. На самий верх на гіллячці Стала.. в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу (Шевч., І, 1951, 6); Огонь, весело потріскуючи, скакав по сухих соснових гіллячках (Коз., Зол. грамота, 1939, 77); * Образно. Вітряне дитинство зникло за горами, Ми ж були гіллячками, стали яворами! (Мал., І, 1956, 230).\ Іменник жіночого роду, утворений за допомогою суфікса -к- від збірного іменника "гілля". У літературі часто використовується для створення інтимної, ліричної атмосфери. | |
| + | |||
| + | Фольклорне значення: У народних піснях "суха гіллячка" часто символізує самотність або втрачене кохання. | ||
| + | Маленький відросток, що відходить від стовбура або більшої гілки дерева чи куща. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Giliachka21042026.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 19: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B0 | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 19:11, 21 квітня 2026
Гіллячка - іменник, жіночого роду, неістота
Зміст
Сучасні словники
ГІЛЛЯЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гілляка. На самий верх на гіллячці Стала.. в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу (Шевч., І, 1951, 6); Огонь, весело потріскуючи, скакав по сухих соснових гіллячках (Коз., Зол. грамота, 1939, 77); * Образно. Вітряне дитинство зникло за горами, Ми ж були гіллячками, стали яворами! (Мал., І, 1956, 230).\ Іменник жіночого роду, утворений за допомогою суфікса -к- від збірного іменника "гілля". У літературі часто використовується для створення інтимної, ліричної атмосфери.
Фольклорне значення: У народних піснях "суха гіллячка" часто символізує самотність або втрачене кохання. Маленький відросток, що відходить від стовбура або більшої гілки дерева чи куща.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B0
