Відмінності між версіями «Язівець»
(Скасування редагування № 347123 користувача Mayemets.pi20 (обговорення)) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. | '''Язіве́ць, -вця, '''''м. ''? ''Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. ''Сим. 238. | ||
| − | [[ | + | |
| − | [[Категорія: Слова | + | ==Сучасні словники== |
| + | '''В'я́зівець''' — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра). | ||
| + | |||
| + | '''РІЧКА''', и, ж. Те саме що ріка. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., Вибр., 1951, 39); По цім боці Дунаю, де розкинулось місто Рені, над самою річкою сиділо двоє людей (Коцюб., І, 1955, 137); А життя йде, сміється, плаче, розливається тисячами річок (Еллан, II, 1958, 62); Твоєї гордої принади Не змалювати й не забуть, До тебе в лоно, Ленінграде, Річки історії течуть (Рильський, III, 1961, 225); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Л. Укр., III, 1952, 93); Мало слів, а горя річка (Укр.. присл.., 1955, 33); Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327); * У порівн. Старий пан сидів нерухомо, а сльози лилися з очей, мов дві річки (Фр., III, 1950, 293). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jazivec1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=z0gl_zhGTdI}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Язівець] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150 | ||
| + | |||
| + | 2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 16:02, 21 квітня 2026
Язіве́ць, -вця, м. ? Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. Сим. 238.
Зміст
Сучасні словники
В'я́зівець — річка Україні, в межах Лубенського та Оржицького районів Полтавської області. Ліва притока Сліпороду (басейн Дніпра).
РІЧКА, и, ж. Те саме що ріка. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., Вибр., 1951, 39); По цім боці Дунаю, де розкинулось місто Рені, над самою річкою сиділо двоє людей (Коцюб., І, 1955, 137); А життя йде, сміється, плаче, розливається тисячами річок (Еллан, II, 1958, 62); Твоєї гордої принади Не змалювати й не забуть, До тебе в лоно, Ленінграде, Річки історії течуть (Рильський, III, 1961, 225); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Л. Укр., III, 1952, 93); Мало слів, а горя річка (Укр.. присл.., 1955, 33); Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327); * У порівн. Старий пан сидів нерухомо, а сльози лилися з очей, мов дві річки (Фр., III, 1950, 293).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. В'язівець // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6. — с. 150
2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 124
