Відмінності між версіями «Виживати»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Вижива́ти | + | '''Вижива́ти''' - дієслово |
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''ВИЖИВАТИ''', а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖИТИ, иву, ивеш, док. 1. неперех. Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, важкі умови існування і т. ін. І виживав [Микита]. А як бійці звільнили Вкраїну нашу — до синів пішов (Шпорта, Вибр., 1958, 224); Семен Лодиженко буде жити? Він виживе, не вмре? (Ле, Міжгір’я, 1953, 377); * Образно. Виживе мова, виживе й вітчизна (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 381). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки док., неперех. Мати змогу прожити, проіснувати де-небудь за рахунок якихсь коштів, засобів. Густав брався вижити у Львові за 1000 гульденів (Фр., III, 1950, 379); Натурально, з грядки цибулі вижить не можна, доведеться на старість служити (Коцюб., II, 1955, 394); // Прожити певну кількість років. Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (Вовчок, І, 1955, 377); У тітки Маруся вижила чотири роки. Важко їй там було жити! (Гр., Без хліба, 1958, 151). | ||
| + | |||
| + | 3. перех., перен. Створивши кому-небудь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу і т. ін. — Ти знаєш, Ганно, театр мені доведеться покинути. — Що трапилось? Хто тебе виживає? (Собко, Нам спокій.., 1959, 45); І її [Христю] вижили з села, і її одірвали від рідної хати, випхнули в найми на глум чужим людям (Мирний, III, 1954, 116); В розпалі чого тільки не наговорить жінка.., мовляв, він [Остап] і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (Горд., II, 1959, 263); // Знищувати, ліквідувати що-небудь. Паперовий бюрократизм виживаємо (Вишня, II, 1956, 97). | ||
| + | |||
| + | ◊ Вижива́ти (ви́жити) з ро́зуму — від старості позбуватися розуму, здорового глузду. — Слухай, стара. Коли з розуму вижила, то держи і язик за зубами, — суворо почав він (Мирний, III, 1954, 300); — Що він меле? Левкой — це левкой, а матіола — це матіола. З розуму вижив старий (Ле, Право.., 1957, 103). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Vyzhyvaty21042026.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 18:50, 21 квітня 2026
Вижива́ти - дієслово
Зміст
Сучасні словники
ВИЖИВАТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖИТИ, иву, ивеш, док. 1. неперех. Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, важкі умови існування і т. ін. І виживав [Микита]. А як бійці звільнили Вкраїну нашу — до синів пішов (Шпорта, Вибр., 1958, 224); Семен Лодиженко буде жити? Він виживе, не вмре? (Ле, Міжгір’я, 1953, 377); * Образно. Виживе мова, виживе й вітчизна (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 381).
2. тільки док., неперех. Мати змогу прожити, проіснувати де-небудь за рахунок якихсь коштів, засобів. Густав брався вижити у Львові за 1000 гульденів (Фр., III, 1950, 379); Натурально, з грядки цибулі вижить не можна, доведеться на старість служити (Коцюб., II, 1955, 394); // Прожити певну кількість років. Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (Вовчок, І, 1955, 377); У тітки Маруся вижила чотири роки. Важко їй там було жити! (Гр., Без хліба, 1958, 151).
3. перех., перен. Створивши кому-небудь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу і т. ін. — Ти знаєш, Ганно, театр мені доведеться покинути. — Що трапилось? Хто тебе виживає? (Собко, Нам спокій.., 1959, 45); І її [Христю] вижили з села, і її одірвали від рідної хати, випхнули в найми на глум чужим людям (Мирний, III, 1954, 116); В розпалі чого тільки не наговорить жінка.., мовляв, він [Остап] і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (Горд., II, 1959, 263); // Знищувати, ліквідувати що-небудь. Паперовий бюрократизм виживаємо (Вишня, II, 1956, 97).
◊ Вижива́ти (ви́жити) з ро́зуму — від старості позбуватися розуму, здорового глузду. — Слухай, стара. Коли з розуму вижила, то держи і язик за зубами, — суворо почав він (Мирний, III, 1954, 300); — Що він меле? Левкой — це левкой, а матіола — це матіола. З розуму вижив старий (Ле, Право.., 1957, 103).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
