Відмінності між версіями «Виживати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Вижива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''вижити, -живу, -веш, '''''гл. ''1) Проживать извѣстное время. ''Сяктак, аби вижити. ''Ном. 2) Нажить. ''Жила в батька не рік, не два, не вижила добра. ''Мет. 50.
+
'''Вижива́ти''' - дієслово
 
[[Категорія:Ви]]
 
[[Категорія:Ви]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
'''ВИЖИВАТИ''', а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖИТИ, иву, ивеш, док. 1. неперех. Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, важкі умови існування і т. ін. І виживав [Микита]. А як бійці звільнили Вкраїну нашу — до синів пішов (Шпорта, Вибр., 1958, 224); Семен Лодиженко буде жити? Він виживе, не вмре? (Ле, Міжгір’я, 1953, 377); * Образно. Виживе мова, виживе й вітчизна (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 381).
 +
 +
2. тільки док., неперех. Мати змогу прожити, проіснувати де-небудь за рахунок якихсь коштів, засобів. Густав брався вижити у Львові за 1000 гульденів (Фр., III, 1950, 379); Натурально, з грядки цибулі вижить не можна, доведеться на старість служити (Коцюб., II, 1955, 394); // Прожити певну кількість років. Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (Вовчок, І, 1955, 377); У тітки Маруся вижила чотири роки. Важко їй там було жити! (Гр., Без хліба, 1958, 151).
 +
 +
3. перех., перен. Створивши кому-небудь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу і т. ін. — Ти знаєш, Ганно, театр мені доведеться покинути. — Що трапилось? Хто тебе виживає? (Собко, Нам спокій.., 1959, 45); І її [Христю] вижили з села, і її одірвали від рідної хати, випхнули в найми на глум чужим людям (Мирний, III, 1954, 116); В розпалі чого тільки не наговорить жінка.., мовляв, він [Остап] і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (Горд., II, 1959, 263); // Знищувати, ліквідувати що-небудь. Паперовий бюрократизм виживаємо (Вишня, II, 1956, 97).
 +
 +
◊ Вижива́ти (ви́жити) з ро́зуму — від старості позбуватися розуму, здорового глузду. — Слухай, стара. Коли з розуму вижила, то держи і язик за зубами, — суворо почав він (Мирний, III, 1954, 300); — Що він меле? Левкой — це левкой, а матіола — це матіола. З розуму вижив старий (Ле, Право.., 1957, 103).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Vyzhyvaty21042026.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет економіки та управління]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 18:50, 21 квітня 2026

Вижива́ти - дієслово

Сучасні словники

ВИЖИВАТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖИТИ, иву, ивеш, док. 1. неперех. Залишатися живим, незважаючи на небезпеку, тяжке захворювання, важкі умови існування і т. ін. І виживав [Микита]. А як бійці звільнили Вкраїну нашу — до синів пішов (Шпорта, Вибр., 1958, 224); Семен Лодиженко буде жити? Він виживе, не вмре? (Ле, Міжгір’я, 1953, 377); * Образно. Виживе мова, виживе й вітчизна (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 381).

2. тільки док., неперех. Мати змогу прожити, проіснувати де-небудь за рахунок якихсь коштів, засобів. Густав брався вижити у Львові за 1000 гульденів (Фр., III, 1950, 379); Натурально, з грядки цибулі вижить не можна, доведеться на старість служити (Коцюб., II, 1955, 394); // Прожити певну кількість років. Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (Вовчок, І, 1955, 377); У тітки Маруся вижила чотири роки. Важко їй там було жити! (Гр., Без хліба, 1958, 151).

3. перех., перен. Створивши кому-небудь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу і т. ін. — Ти знаєш, Ганно, театр мені доведеться покинути. — Що трапилось? Хто тебе виживає? (Собко, Нам спокій.., 1959, 45); І її [Христю] вижили з села, і її одірвали від рідної хати, випхнули в найми на глум чужим людям (Мирний, III, 1954, 116); В розпалі чого тільки не наговорить жінка.., мовляв, він [Остап] і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (Горд., II, 1959, 263); // Знищувати, ліквідувати що-небудь. Паперовий бюрократизм виживаємо (Вишня, II, 1956, 97).

◊ Вижива́ти (ви́жити) з ро́зуму — від старості позбуватися розуму, здорового глузду. — Слухай, стара. Коли з розуму вижила, то держи і язик за зубами, — суворо почав він (Мирний, III, 1954, 300); — Що він меле? Левкой — це левкой, а матіола — це матіола. З розуму вижив старий (Ле, Право.., 1957, 103).

Ілюстрації

Vyzhyvaty21042026.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання