Відмінності між версіями «П'їла»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} '''Тлумаче...) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет східних мов]] | ||
| Рядок 43: | Рядок 26: | ||
== Вживання == | == Вживання == | ||
У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах. | У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
== Див. також == | == Див. також == | ||
Поточна версія на 17:49, 20 квітня 2026
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: П’їла — форма, пов’язана з дієсловом «пити» (минулі або діалектні словозмінні варіанти), що вказує на дію споживання рідини.
Сучасне значення: У сучасній українській мові форма «п’їла» є нормативною граматичною формою минулого часу дієслова «пити» (жін. рід: вона пила / п’їла — діалектно-історичний варіант написання). У літературній нормі закріплена форма «пила», тоді як «п’їла» може розглядатися як історичний або діалектний варіант передачі м’якшої вимови.
Інтерпретація: Форма «п’їла» відображає варіативність української дієслівної системи та особливості фонетичного запису в ранніх словникових джерелах. Вона демонструє перехід від розмовних форм до сучасної літературної норми.
Мовознавчий коментар
Форми типу «п’їла» важливі для дослідження:
- історичної орфографії української мови;
- діалектних особливостей вимови;
- розвитку граматичних норм у словниках кінця XIX – початку XX століття.
Вживання
У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах.
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
