Відмінності між версіями «Д'адже́ж»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет східних мов}} == Сучасні...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| Рядок 27: | Рядок 11: | ||
== Сучасні словники == | == Сучасні словники == | ||
| − | '''Слово:''' | + | '''Слово:''' Д’адже́ж |
'''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' | '''Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка:''' | ||
| − | + | Д’адже́ж — вигук, що вживається для підсилення висловлювання; відповідає значенням «адже ж», «та ж бо». | |
'''Сучасне значення:''' | '''Сучасне значення:''' | ||
| − | + | У сучасній українській мові ця форма не використовується як нормативна і належить до застарілих або діалектних варіантів. Її відповідником є сполучення «адже ж», яке виконує підсилювальну функцію у висловлюванні. | |
'''Інтерпретація:''' | '''Інтерпретація:''' | ||
| − | Слово відображає | + | Слово «д’аджеж» відображає живе розмовне мовлення минулих епох, де емоційність і підсилення вислову передавалися через злиті форми слів. У сучасній мові його функцію перебрали нормативні конструкції, однак воно демонструє історичну варіативність мовних форм. |
== Етимологія == | == Етимологія == | ||
| − | + | Форма виникла внаслідок злиття часток «та», «адже» і «ж», що в усному мовленні могли редукуватися і фонетично змінюватися. | |
== Вживання == | == Вживання == | ||
| − | + | Слово трапляється у старих текстах, діалектному мовленні або при відтворенні історичного колориту. У сучасному стандарті не вживається. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | <youtube> | + | <youtube>G6l8l3tE9Fg</youtube> |
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | * [[ | + | * [[Адже]] |
| − | * [[ | + | * [[Частка (мовознавство)]] |
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
Поточна версія на 10:05, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Сучасні словники
Слово: Д’адже́ж
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Д’адже́ж — вигук, що вживається для підсилення висловлювання; відповідає значенням «адже ж», «та ж бо».
Сучасне значення: У сучасній українській мові ця форма не використовується як нормативна і належить до застарілих або діалектних варіантів. Її відповідником є сполучення «адже ж», яке виконує підсилювальну функцію у висловлюванні.
Інтерпретація: Слово «д’аджеж» відображає живе розмовне мовлення минулих епох, де емоційність і підсилення вислову передавалися через злиті форми слів. У сучасній мові його функцію перебрали нормативні конструкції, однак воно демонструє історичну варіативність мовних форм.
Етимологія
Форма виникла внаслідок злиття часток «та», «адже» і «ж», що в усному мовленні могли редукуватися і фонетично змінюватися.
Вживання
Слово трапляється у старих текстах, діалектному мовленні або при відтворенні історичного колориту. У сучасному стандарті не вживається.
Медіа
<youtube>G6l8l3tE9Fg</youtube>
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
