Відмінності між версіями «В'юк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Слово «в’юк» зберігає своє первинне значення і в сучасній мові. Воно відображає традиційний спосіб транспортування речей до розвитку сучасних засобів перевезення. У переносному значенні може асоціюватися з тягарем або навантаженням, яке несе людина. | Слово «в’юк» зберігає своє первинне значення і в сучасній мові. Воно відображає традиційний спосіб транспортування речей до розвитку сучасних засобів перевезення. У переносному значенні може асоціюватися з тягарем або навантаженням, яке несе людина. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
== Медіа == | == Медіа == | ||
Поточна версія на 17:46, 20 квітня 2026
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Сучасні словники
Слово: в’юк
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: В’юк — ноша, поклажа, клунок, який перевозять на спині тварини або несуть.
Сучасне значення: У сучасній українській мові слово «в’юк» вживається рідко і має переважно книжний або історичний характер. Використовується для позначення вантажу, який перевозиться в’ючними тваринами (кіньми, ослами тощо), або переноситься людиною.
Інтерпретація: Слово «в’юк» зберігає своє первинне значення і в сучасній мові. Воно відображає традиційний спосіб транспортування речей до розвитку сучасних засобів перевезення. У переносному значенні може асоціюватися з тягарем або навантаженням, яке несе людина.
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/
