Відмінності між версіями «Лабзюкуватися»
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жебракувати_2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жебракувати_2.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лестити.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лестити.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лестити_2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|zsF7Ot3PwaY}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | ===Перекладач Reverso=== | ||
| + | to beg (англ.) - жебракувати, прохати. He felt ashamed ''to beg'', but hunger swallowed his pride - Йому було соромно '''жебракувати''', але голод поборов його гордість. | ||
| + | ===Cambridge Dictionary=== | ||
| + | to flatter -лестити. I ''flatter'' myself that I can speak French perfectly - Я '''лещу''' собі, що можу чудово говорити французькою. | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Тлумачний словник української мови=== | ||
| + | '''ЖЕБРАКУВАТИ''', ую, уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ., І, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 329). | ||
| + | ===Тлумачний словник української мови=== | ||
| + | '''ЛЕСТИТИ''', лещу, лестиш, недок. | ||
| + | ''1.'' кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича, 1948, 125); Панські синки увивались коло нього, лестили йому, бо Франко був їм дуже потрібний (Кол., Терен.., 1959, 29); // Говорити кому-небудь приємності, компліменти. [Віктор:] Закрутила голову добру молодцю, от він і забуває про все на світі. [Ольга:] Лестиш, звичайно... А слухати приємно! (Лев., Нові п'єси, 1956, 15). | ||
| + | ''2.'' кому, чому. Давати насолоду, бути приємним. По закінченні вузу його, як одного з найкращих вихованців, призначили в апарат міністерства. Це йому лестило, хоч і не цілком задовольняло (Добр., Тече річка.., 1961, 7); Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 52). | ||
Поточна версія на 00:29, 9 квітня 2026
Лабзюкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови у 20 томах
1.ЛАБЗЮ́КАТИ, аю, аєш, ЛАБЗЮКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., заст., зневажл. Жебракувати, випрошувати що-небудь. Лабзюкати хліб під вікном (Сл. Б. Грінченка).
Словник синонімів Вусика
2.лабзюкуватися - синонім до слова лестити
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Перекладач Reverso
to beg (англ.) - жебракувати, прохати. He felt ashamed to beg, but hunger swallowed his pride - Йому було соромно жебракувати, але голод поборов його гордість.
Cambridge Dictionary
to flatter -лестити. I flatter myself that I can speak French perfectly - Я лещу собі, що можу чудово говорити французькою.
Див. також
Тлумачний словник української мови
ЖЕБРАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ., І, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 329).
Тлумачний словник української мови
ЛЕСТИТИ, лещу, лестиш, недок. 1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича, 1948, 125); Панські синки увивались коло нього, лестили йому, бо Франко був їм дуже потрібний (Кол., Терен.., 1959, 29); // Говорити кому-небудь приємності, компліменти. [Віктор:] Закрутила голову добру молодцю, от він і забуває про все на світі. [Ольга:] Лестиш, звичайно... А слухати приємно! (Лев., Нові п'єси, 1956, 15). 2. кому, чому. Давати насолоду, бути приємним. По закінченні вузу його, як одного з найкращих вихованців, призначили в апарат міністерства. Це йому лестило, хоч і не цілком задовольняло (Добр., Тече річка.., 1961, 7); Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 52).
