Відмінності між версіями «Кліть»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія слова == | == Історія слова == | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Стебка з села Юрове.JPG|630x430px|обрамити]] |
| + | '''Кліть''' - іменник жіночого роду (відмінюється як ніч, радість - у родовому відмінку клі́ті). | ||
| + | * ''Клітка:'' Місце для утримання птахів або тварин, обмежене гратами. | ||
| + | * ''Приклад:'' «Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів» (Народна пісня). Тут слово вжите в переносному значенні як символ несвободи. | ||
| + | * ''Комора (господарська будівля):'' В етнографічному контексті (особливо в західних регіонах України та на Гуцульщині, на що вказує посилання на Шухевича) кліть — це окрема зрубна будівля або приміщення в сінях для зберігання зерна, майна або навіть для сну в літній період. | ||
| + | |||
| + | '''Приклад:''' «Узяла сестру попід силу та веде в кліть» (Юрій Федькович). | ||
'''Походження та значення цього слова:''' | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| − | * ''Етимологія (походження): | + | * ''Етимологія (походження):'' Слово походить від праслов'янського *klětь, що означало плетений або збитий із дощок чи колод «короб». Цікаво, що від цього ж кореня походять слова клітина, клітинка (на папері) та навіть клейноди (первісно - те, що зберігалося в замкненій скрині/кліті). |
| + | Слово «кліть» є давньою слов’янською лексемою, яка походить від праслов’янського кореня *kletь — «приміщення, загороджений простір, клітка». | ||
| + | |||
| + | '''Історично воно мало кілька значень:''' | ||
| + | |||
| + | * замкнений простір для тварин або людей (клітка); | ||
| + | * господарське приміщення (комора, комірчина, склад); | ||
| + | * у давніх слов’янських поселеннях «кліть» могла означати окрему дерев’яну будівлю. | ||
| + | ''У сучасній українській мові слово «кліть» збереглося переважно в діалектах і фольклорі, тоді як у літературній мові вживаються слова клітка, комора.'' | ||
| + | |||
| + | У давньоруські часи «кліттю» називали житлову кімнату, яка опалювалася «по-чорному», або просто відокремлену частину будинку. | ||
== Сучасний словник == | == Сучасний словник == | ||
| + | Сьогодні слово «кліть» найчастіше вживається у вузькоспеціалізованих сферах. | ||
| + | |||
| + | '''КЛІТЬ, -і, ж.''' | ||
| + | |||
| + | * (техн.) Спеціальна кабіна підйомника в шахтах для перевезення людей або вантажів. | ||
| + | * (архіт.) Найпростіша дерев'яна конструкція, чотирикутна будівля з колод, покладених одна на одну (зруб). | ||
| + | * (заст.) Те саме, що комора або комірчина. | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кліть із с. Березового.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хата з села Серники та кліть з села Дроздин.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:40c545ca25863a82a77bf0579d36bf14580c14fb.jpeg|x200px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хата з села Блажове 01.jpg|x200px]] | ||
|} | |} | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | * Комора - синонім у значенні господарської будівлі. | |
| + | * Зруб - тип конструкції кліті. | ||
| + | * Володимир Шухевич - дослідник, який детально описав гуцульські кліті. | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v= | + | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=04iNMNb4yew}} |
| − | == | + | == Використані інтернет джерела: == |
| − | + | * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C | |
| − | * | + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C |
| − | + | * https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C | |
| − | * | + | * https://vue.gov.ua/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C_(%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE) |
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 13:23, 16 квітня 2026
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Нп. 2) = Комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.
Зміст
Історія слова
Кліть - іменник жіночого роду (відмінюється як ніч, радість - у родовому відмінку клі́ті).
- Клітка: Місце для утримання птахів або тварин, обмежене гратами.
- Приклад: «Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів» (Народна пісня). Тут слово вжите в переносному значенні як символ несвободи.
- Комора (господарська будівля): В етнографічному контексті (особливо в західних регіонах України та на Гуцульщині, на що вказує посилання на Шухевича) кліть — це окрема зрубна будівля або приміщення в сінях для зберігання зерна, майна або навіть для сну в літній період.
Приклад: «Узяла сестру попід силу та веде в кліть» (Юрій Федькович).
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): Слово походить від праслов'янського *klětь, що означало плетений або збитий із дощок чи колод «короб». Цікаво, що від цього ж кореня походять слова клітина, клітинка (на папері) та навіть клейноди (первісно - те, що зберігалося в замкненій скрині/кліті).
Слово «кліть» є давньою слов’янською лексемою, яка походить від праслов’янського кореня *kletь — «приміщення, загороджений простір, клітка».
Історично воно мало кілька значень:
- замкнений простір для тварин або людей (клітка);
- господарське приміщення (комора, комірчина, склад);
- у давніх слов’янських поселеннях «кліть» могла означати окрему дерев’яну будівлю.
У сучасній українській мові слово «кліть» збереглося переважно в діалектах і фольклорі, тоді як у літературній мові вживаються слова клітка, комора.
У давньоруські часи «кліттю» називали житлову кімнату, яка опалювалася «по-чорному», або просто відокремлену частину будинку.
Сучасний словник
Сьогодні слово «кліть» найчастіше вживається у вузькоспеціалізованих сферах.
КЛІТЬ, -і, ж.
- (техн.) Спеціальна кабіна підйомника в шахтах для перевезення людей або вантажів.
- (архіт.) Найпростіша дерев'яна конструкція, чотирикутна будівля з колод, покладених одна на одну (зруб).
- (заст.) Те саме, що комора або комірчина.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
- Комора - синонім у значенні господарської будівлі.
- Зруб - тип конструкції кліті.
- Володимир Шухевич - дослідник, який детально описав гуцульські кліті.
Медіа
Використані інтернет джерела:
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C
- https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C
- https://vue.gov.ua/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C_(%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE)
- https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%8C
