Відмінності між версіями «Князюка»
(→Медіа) |
|||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C Тлумачний словник української мови]=== | |
| + | КНЯЗЬ, я, ч. 1. іст. Голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму - вождь війська та правитель князівства. - Вітрило-вітре мій єдиний, ..Нащо на дужому крилі.. На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336); Основною формою державних утворень у східнослов'янських племен стали князівства., на чолі яких стояли племінні військові вожді - князі (Іст. УРСР, І, 1953, 46); Це ж тут, над Дніпром, поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (Рильський, III, 1956. 25). | ||
| + | |||
| + | Великий князь див. великий. | ||
| + | |||
| + | 2. У деяких країнах (у Росії з XVIII ст.)- спадковий або дарований царем (королем) титул. Пан Зефірин був простий шляхтич, ..а такі високі титули, як князь і граф, робили на нього якийсь магічний вплив (Фр., II, 1950, 381); // Носій цього титулу. Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь» (Номис, 1864, № 10145); Сього вечора має бути у них сам князь, господар того дому, що ним управляв її батько (Л. Укр., III, 1952, 499); Перед ними безсило горбився і вростав у землю грибом старовинний замок князів Мазовецьких (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6). | ||
| + | |||
| + | 3. етн. Наречений, молодий. [Дружки:] Дружечки, панянки! Оступітеся з лавки; Пропускайте дорогу Князеві молодому (Н.-Лев., II, 1956, 430); [Олена:] Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати! (Крон., І, 1958, 474); Чи на те я виростала,.. щоб я тебе, лиха доле, тепер проклинала? На таку мене доріжку ненька готувала, про такого мені князя в колисці співала? (У. Кравч., Вибр., 1958, 121). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Knaz1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Knaz2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Knaz3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Knaz4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=anUwOJp3IKA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=IYJeVxQmfoI}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80_%28%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C%29 Тур (князь)] | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C Князь] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. П. В. Голобуцький. Князь [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 368. — ISBN 978-966-00-0692-8. | ||
| − | + | 2. В. Д. Гончаренко. Князь [Архівовано 26 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1. | |
| + | 3. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) [Архівовано 7 Серпня 2020 у Wayback Machine.]: склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2002. | ||
| − | + | 4. Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л.: Край, 1993. — 120 с. | |
| − | [ | + | ==Зовнішні посилання== |
| + | *[https://orthodox.vinnica.ua/publications/blahovirnyy-velykyy-knyaz-ihor-chernihivskyy-ta-kyyivskyy] | ||
| + | *[https://svyat.kyivcity.gov.ua/news/volodimir-velikiy-knyaz-kiivskiy] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 15:31, 21 квітня 2026
Князю́ка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
КНЯЗЬ, я, ч. 1. іст. Голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму - вождь війська та правитель князівства. - Вітрило-вітре мій єдиний, ..Нащо на дужому крилі.. На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336); Основною формою державних утворень у східнослов'янських племен стали князівства., на чолі яких стояли племінні військові вожді - князі (Іст. УРСР, І, 1953, 46); Це ж тут, над Дніпром, поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (Рильський, III, 1956. 25).
Великий князь див. великий.
2. У деяких країнах (у Росії з XVIII ст.)- спадковий або дарований царем (королем) титул. Пан Зефірин був простий шляхтич, ..а такі високі титули, як князь і граф, робили на нього якийсь магічний вплив (Фр., II, 1950, 381); // Носій цього титулу. Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь» (Номис, 1864, № 10145); Сього вечора має бути у них сам князь, господар того дому, що ним управляв її батько (Л. Укр., III, 1952, 499); Перед ними безсило горбився і вростав у землю грибом старовинний замок князів Мазовецьких (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).
3. етн. Наречений, молодий. [Дружки:] Дружечки, панянки! Оступітеся з лавки; Пропускайте дорогу Князеві молодому (Н.-Лев., II, 1956, 430); [Олена:] Мамо, пора молодим князю і княгині постіль слати! (Крон., І, 1958, 474); Чи на те я виростала,.. щоб я тебе, лиха доле, тепер проклинала? На таку мене доріжку ненька готувала, про такого мені князя в колисці співала? (У. Кравч., Вибр., 1958, 121).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. П. В. Голобуцький. Князь [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 368. — ISBN 978-966-00-0692-8.
2. В. Д. Гончаренко. Князь [Архівовано 26 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
3. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) [Архівовано 7 Серпня 2020 у Wayback Machine.]: склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2002.
4. Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л.: Край, 1993. — 120 с.
