Відмінності між версіями «Упором»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
'''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах''' | '''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах''' | ||
| − | род. у. Дія і стан того, що упирається | + | род. у. Дія і стан того, що упирається: Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар) |
| − | + | ||
| − | род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього | + | род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього: У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навчальної літератури). Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навчальної літератури). Упори греблі. |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
спорт. Вправа у вольтижуванні. | спорт. Вправа у вольтижуванні. | ||
| − | род. у, діал. Упертість | + | |
| − | + | род. у, діал. Упертість: Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко) | |
'''Словник чужослів Павла Штепи (1977)''' | '''Словник чужослів Павла Штепи (1977)''' | ||
| Рядок 34: | Рядок 30: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Впертість.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 23:16, 22 березня 2026
Упором, нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).
Словники
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
род. у. Дія і стан того, що упирається: Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар)
род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього: У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навчальної літератури). Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навчальної літератури). Упори греблі. спорт. Вправа у вольтижуванні.
род. у, діал. Упертість: Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
опір
спротив
оплот
опора
підпора
опертя
Ілюстрації
|
|
|
|
