Відмінності між версіями «Билет»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Билет, -та,''' ''м.'' 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. ''По дорозі йшов мол...)
 
(Сучасні словники)
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Билет, -та,''' ''м.'' 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. ''По дорозі йшов молодий москаль додому по билету.'' Левиц. І. 1. 4) Двадцатипятирублевая ассигнація. ''А що за цю коровку? — Билет.'' Золотон. у.
+
'''Билет, -та,''' ''м.'' 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. ''По дорозі йшов молодий москаль додому по билету.'' Левиц. І. 1.  
 
+
 
[[Категорія:Би]]
 
[[Категорія:Би]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
БІЛЕ́Т, а, чол., розм.
 +
 +
1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.
 +
 +
2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175).
 +
Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,.. без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78).
 +
 +
3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209).
 +
 +
4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 20:45, 4 жовтня 2018

Билет, -та, м. 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. По дорозі йшов молодий москаль додому по билету. Левиц. І. 1.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БІЛЕ́Т, а, чол., розм.

1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.

2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175).

Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,.. без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78).

3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209).

4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання