Відмінності між версіями «Млинарка»
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо-германської філології}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Млинарка, -ки, '''''ж. ''Мельничиха. ''На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. ''Чуб. V. 1068. | '''Млинарка, -ки, '''''ж. ''Мельничиха. ''На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. ''Чуб. V. 1068. | ||
[[Категорія:Мл]] | [[Категорія:Мл]] | ||
| + | |||
| + | Млинарка | ||
| + | Частина мови: іменник, жіночий рід | ||
| + | Множина: млинарки | ||
| + | Наголос: млина́рка | ||
| + | |||
| + | Значення | ||
| + | Жінка, яка працює або обслуговує млин; особа, що займається переробкою зерна на борошно. | ||
| + | |||
| + | Дружина млинаря — у традиційному сільському контексті, де млинарство передавалося по спадку або було сімейною справою. | ||
| + | |||
| + | У розширеному значенні — господиня при млині або власниця млина. | ||
| + | |||
| + | Походження | ||
| + | Слово «млинарка» утворено від основи «млинар» з додаванням суфікса -ка, що використовується для формування іменників жіночого роду від назв осіб чоловічого роду. | ||
| + | |||
| + | Млинар — від «млин» + суфікс -ар, що означає професійну приналежність. | ||
| + | |||
| + | Сам іменник «млин» походить від праслов’янського mlinъ, що означає пристрій для помелу зерна. У свою чергу, цей термін споріднений з балтійськими та германськими мовами. Наприклад, у литовській — malūnas, у польській — młyn, у німецькій — Mühle. | ||
| + | |||
| + | Таким чином, «млинарка» — це суто слов’янське за походженням слово, типове для української мовної системи, в якій активно функціонують суфікси жіночого роду. | ||
| + | |||
| + | Історичний контекст | ||
| + | У селянських громадах України млин був стратегічно важливим об'єктом: без борошна не було хліба, а без хліба — виживання. Млини могли бути водяними, вітряними або кінними. | ||
| + | |||
| + | Млинар і його родина, включно з млинаркою, мали вагомий статус. Млинарка не лише допомагала у господарстві, а й брала участь у помелі зерна, обліку, догляді за обладнанням, іноді виконувала функції адміністратора млина. | ||
| + | |||
| + | У деяких регіонах існували окремі обряди, пов'язані з млином, а млинарку могли вважати особою, наближеною до «таємного ремесла» — через зв’язок з водою, вітром і циклічністю природи. | ||
| + | |||
| + | Використання в літературі та фольклорі | ||
| + | У фольклорі млинарка часто зображується як працьовита, мудра господиня, іноді з рисами магічності. Зустрічається в народних піснях, казках та оповіданнях, зокрема в описах сільського побуту. | ||
| + | |||
| + | У літературі ХІХ—ХХ століть образ млинарки використовували письменники для створення автентичного тла, відображення сільського життя, соціальних ролей та взаємин. | ||
| + | |||
Поточна версія на 20:36, 11 квітня 2025
Млинарка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. Чуб. V. 1068.
Млинарка Частина мови: іменник, жіночий рід Множина: млинарки Наголос: млина́рка
Значення Жінка, яка працює або обслуговує млин; особа, що займається переробкою зерна на борошно.
Дружина млинаря — у традиційному сільському контексті, де млинарство передавалося по спадку або було сімейною справою.
У розширеному значенні — господиня при млині або власниця млина.
Походження Слово «млинарка» утворено від основи «млинар» з додаванням суфікса -ка, що використовується для формування іменників жіночого роду від назв осіб чоловічого роду.
Млинар — від «млин» + суфікс -ар, що означає професійну приналежність.
Сам іменник «млин» походить від праслов’янського mlinъ, що означає пристрій для помелу зерна. У свою чергу, цей термін споріднений з балтійськими та германськими мовами. Наприклад, у литовській — malūnas, у польській — młyn, у німецькій — Mühle.
Таким чином, «млинарка» — це суто слов’янське за походженням слово, типове для української мовної системи, в якій активно функціонують суфікси жіночого роду.
Історичний контекст У селянських громадах України млин був стратегічно важливим об'єктом: без борошна не було хліба, а без хліба — виживання. Млини могли бути водяними, вітряними або кінними.
Млинар і його родина, включно з млинаркою, мали вагомий статус. Млинарка не лише допомагала у господарстві, а й брала участь у помелі зерна, обліку, догляді за обладнанням, іноді виконувала функції адміністратора млина.
У деяких регіонах існували окремі обряди, пов'язані з млином, а млинарку могли вважати особою, наближеною до «таємного ремесла» — через зв’язок з водою, вітром і циклічністю природи.
Використання в літературі та фольклорі У фольклорі млинарка часто зображується як працьовита, мудра господиня, іноді з рисами магічності. Зустрічається в народних піснях, казках та оповіданнях, зокрема в описах сільського побуту.
У літературі ХІХ—ХХ століть образ млинарки використовували письменники для створення автентичного тла, відображення сільського життя, соціальних ролей та взаємин.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
