Відмінності між версіями «Гірнячка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гірнячка, -ки, '''''ж. ''Жительница горъ. Желех. | '''Гірнячка, -ки, '''''ж. ''Жительница горъ. Желех. | ||
| + | == Історія слова == | ||
| + | [[Файл:Be7f72b5-b8ba-44e6-82c7-9c2452428866.png|330x260px|обрамити|'''''Гірнячка - мешканка яка живе на горі''''']] | ||
| + | ''Це слово, зафіксоване в «Малорусько-німецькому словарі» Євгена Желехівського (1886), є жіночою формою до назви мешканця гір.'' | ||
| + | |||
| + | '''Гірнячка -''' це жінка, яка живе в горах. Слово є діалектним варіантом більш поширеного сьогодні літературного терміна горянка. | ||
| + | |||
| + | Для Галичини та Буковини кінця XIX століття (звідки Желехівський збирав лексику) це слово було абсолютно природним означенням мешканок Карпат — гуцулок, бойкинь чи лемкинь. | ||
| + | |||
| + | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| + | * ''Етимологія (походження):'' утворене від іменника «гора» ''(через основу гірн- - «гірський»)'' за допомогою суфікса -ячк, -а, що позначає особу жіночої статі. Пор.: гірняк, гірський. | ||
| + | * ''Історія слова:'' зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні, зокрема в західноукраїнських говорах, для позначення жінки з гірської місцевості. | ||
| + | == Сучасний словник == | ||
| + | У сучасному мовному просторі слово «гірнячка» майже не вживається, поступившись місцем слову «горянка», проте воно зберігає свій історичний та етнографічний колорит. | ||
| + | |||
| + | '''Гірнячка -''' це те саме, що горянка; жінка, яка проживає в гірській місцевості. А також може бути робітниця гірничої промисловості (хоча для цього частіше використовується слово гірничка). | ||
| + | '''Приклад:''' | ||
| + | ''«Молода гірнячка легко перестрибувала через каміння, несучи кошик зі свіжим сиром».'' | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (8).jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gemini Generated Image xh4hhoxh4hhoxh4h.png|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:638129735 1451823873245923 8257411051637310602 n-1024x553.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | * Горянка - сучасна літературна назва жительки гір. | ||
| + | * Верховинка - мешканка високогір'я (Верховини). | ||
| + | * Подолянка - антонім за місцем проживання (жителька низовини, Поділля). | ||
| + | * Євген Желехівський - укладач словника, де збережено цей термін. | ||
| + | |||
| + | == Джерела та література == | ||
| + | === Використана література:=== | ||
| + | * Словник української мови : у 11 т. — К. : Наукова думка, 1970–1980. | ||
| + | * Желехівський Є. Малорусько-німецький словник. — Львів, 1886. | ||
| + | === Використані інтернет джерела: === | ||
| + | * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%BA | ||
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B0 | ||
| + | * https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8_(%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4) | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 12:49, 5 квітня 2026
Гірнячка, -ки, ж. Жительница горъ. Желех.
Зміст
Історія слова
Гірнячка - мешканка яка живе на горі
Це слово, зафіксоване в «Малорусько-німецькому словарі» Євгена Желехівського (1886), є жіночою формою до назви мешканця гір.
Гірнячка - це жінка, яка живе в горах. Слово є діалектним варіантом більш поширеного сьогодні літературного терміна горянка.
Для Галичини та Буковини кінця XIX століття (звідки Желехівський збирав лексику) це слово було абсолютно природним означенням мешканок Карпат — гуцулок, бойкинь чи лемкинь.
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): утворене від іменника «гора» (через основу гірн- - «гірський») за допомогою суфікса -ячк, -а, що позначає особу жіночої статі. Пор.: гірняк, гірський.
- Історія слова: зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні, зокрема в західноукраїнських говорах, для позначення жінки з гірської місцевості.
Сучасний словник
У сучасному мовному просторі слово «гірнячка» майже не вживається, поступившись місцем слову «горянка», проте воно зберігає свій історичний та етнографічний колорит.
Гірнячка - це те саме, що горянка; жінка, яка проживає в гірській місцевості. А також може бути робітниця гірничої промисловості (хоча для цього частіше використовується слово гірничка). Приклад: «Молода гірнячка легко перестрибувала через каміння, несучи кошик зі свіжим сиром».
Ілюстрації
.jpg)
|
|
|
Див. також
- Горянка - сучасна літературна назва жительки гір.
- Верховинка - мешканка високогір'я (Верховини).
- Подолянка - антонім за місцем проживання (жителька низовини, Поділля).
- Євген Желехівський - укладач словника, де збережено цей термін.
Джерела та література
Використана література:
- Словник української мови : у 11 т. — К. : Наукова думка, 1970–1980.
- Желехівський Є. Малорусько-німецький словник. — Львів, 1886.
Використані інтернет джерела:
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%BA
- https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B0
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8_(%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4)
