Відмінності між версіями «Римарчя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[https://www.starodavnij-volodymyr.com.ua/history/909-shornik-furman-ta-kapelyushnik-profesyi-yak-vdyshli-v-storyu-volodimira-volinskogo.html Шорник] | [https://www.starodavnij-volodymyr.com.ua/history/909-shornik-furman-ta-kapelyushnik-profesyi-yak-vdyshli-v-storyu-volodimira-volinskogo.html Шорник] | ||
Ця професія з дивною та незнаною для пересічної людини назвою, стосується конярської справи. Шорами називали «закривачки» для очей коня, що закривали обзор коня по боках. Але подібного роду майстер займався виготовленням всієї амуніції: сідла, вуздечки, стремян. Кожна упряжка мала бути осоливою. Перші шорники були ще за часів Київської Русі, а зараз – це досить рідкісні спеціалісти, які обслуговують приватні іподроми. | Ця професія з дивною та незнаною для пересічної людини назвою, стосується конярської справи. Шорами називали «закривачки» для очей коня, що закривали обзор коня по боках. Але подібного роду майстер займався виготовленням всієї амуніції: сідла, вуздечки, стремян. Кожна упряжка мала бути осоливою. Перші шорники були ще за часів Київської Русі, а зараз – це досить рідкісні спеціалісти, які обслуговують приватні іподроми. | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 09:01, 27 квітня 2025
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Зміст
Сучасні словники
Шо́рник (римар, лимар) — фахівець із виготовлення кінської упряжі.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Цікаві факти або додаткова інформація
Шорник Ця професія з дивною та незнаною для пересічної людини назвою, стосується конярської справи. Шорами називали «закривачки» для очей коня, що закривали обзор коня по боках. Але подібного роду майстер займався виготовленням всієї амуніції: сідла, вуздечки, стремян. Кожна упряжка мала бути осоливою. Перші шорники були ще за часів Київської Русі, а зараз – це досить рідкісні спеціалісти, які обслуговують приватні іподроми.
